Ви тут:
Суспільство Україна 

82 роки тому розстріляли історика з Полтавщини, який відмовився брати участь у знищенні Михайлівського собору

Микола Омелянович Макаренко народився 4 лютого 1877 року у с. Москалівці Роменського повіту Полтавської губернії (нині Сумщина) у багатодітній селянській родині. Подолав довгий шлях науки: початкова школа, Лохвицька гімназія, Центральне училище технічного малювання барона А. Штігліця у Петербурзі  Петербурзький Археологічний інститут.

Брав участь у багатьох мистецтвознавчих і етнографічних експедиціях; проводив археологічні розкопки, зокрема на Роменщині (відкрив на Посуллі поселення сіверян, які згодом виокремив у роменську культуру) та Полтавщині (описав Малоперещепинський скарб); виконав понад 2 тис. малюнків для археологічних видань. Одним із перших розглянув творчість Т. Шевченка як художника. 

Макаренко наполегливо дбав про збереження архітектурних пам’яток світового значення. У 1934-му єдиним із членів офіційної комісії не підписав документи про знищення Свято-Михайлівського Золотоверхого собору в Києві. 26 квітня того ж року заарештований і висланий на 3 роки у м. Казань (нині Татарстан, РФ). 26 грудня 1937 року постановою “трійки” Миколу Макаренка було присуджено до розстрілу. 

У 1997 на Економічній брамі Свято-Михайлівського Золотоверхого чоловічого монастиря УПЦ КП у Києві встановлено меморіальну дошку з барельєфом Макаренку.