Ви тут:
Суспільство Україна 

41 рік тому у Каневі дисидент Олекса Гірник вчинив самоспалення

21 січня 1978 р., у переддень 60-ї річниці проголошення самостійності України Центральною Радою (22 січня 1918) український дисидент, політв’язень Олекса Гірник вчинив акт самоспалення біля могили Шевченка на знак протесту проти русифікації України. Перед тим він розкидав на схилах Чернечої гори близько тисячі антирадянських листівок. Інформація про цей вчинок ретельно замовчувалася за роки радянської влади. 

Олекса Гірник народився в 1912 році у Богородчанах на Івано-Франківщині. У родині було п’ятеро дітей, але лише Олексу відправили навчатися до української гімназії. Саме там сформувалися його націоналістичні погляди. Належав до «Пласту», «Просвіти», молодіжної організації ОУН.

У березні 1937-го польський режим засудив Гірника як керівника п’ятірки організації українських націоналістів. Два роки Олекса провів у польському таборі «Береза-Картузька», а фактично одразу після повернення його знову затримала вже радянська влада і наступні вісім років Гірник відбував покарання у Норильську та Магадані. У 1948 році Олекса Гірник повернувся до Калуша.

Власне самоспалення Гірник планував кілька років. 18 січня 1978 року він зібрав необхідні речі і вирушив у дорогу.

Вдома чоловік залишив записку про те, що їде відвідати родичів до Львова. Насправді ж вирушив до Києва, відвідав Києво-Печерську лавру, а потім поїхав до Канева.

Вночі з 21 на 22 січня, непомітно від охоронців, Гірник піднявся на Чернечу гору, обійшов кілька разів постамент Шевченка, розкидав листівки, підпалив себе і, зробивши ще кілька кроків у бік Дніпра, вдарив ножем собі у груди.

Інформація про самоспаленого націоналіста та його листівки швидко поширилася невеликим Каневом. Про подробиці стало відомо завдяки міліціонеру, який приховав кілька листівок та лікареві, який оглядав тіло після інциденту. Провівши слідство, КДБ зобов’язало рідних Олекси Гірника не розголошувати деталі його загибелі.

Олекса Гірник мусив писати всі листівки вручну, бо друкарські машинки всі були на обліку в КДБ. У них листівках Гірник писав: «На знак 60-річчя проголошення незалежності України Центральною Радою 22 січня 1918/22 січня 1978 р. в знак протесту спалився Гірник Олекса з Калуша. Тільки таким способом можна протестувати в Радянському Союзі!»

Попри заборони, щороку 21 січня хтось клав червону калину на місце смерті Олекси Гірника. У 1993 р. в Калуші його іменем була названа вулиця і встановлена меморіальна таблиця на його будинку.

Учинок Гірника, очевидно, не мав такого сильного впливу в той час, як він сам того очікував. Однак його постать вплинула на формування свідомості тих, хто виступав за незалежну Україну наприкінці 80-х і під час проголошення Незалежності.

У 2007 році Гірнику посмертно присвоєно звання Герой України з нагородженням орденом Держави. Нагороду отримали сини Олекси – Маркіян і Євген Гірники. У 2009 на Чернечій горі у Каневі відбулося урочисте відкриття пам’ятного знаку Героєві.

За матеріалами Радіо Свобода