Ви тут:
Суспільство Україна 

У Києві демонтують пам’ятник російському полководцю Суворову

Консультативна рада Департаменту охорони культурної спадщини КМДА підтримала звернення військового ліцею ім. Івана Богуна та його очільника, Героя України, генерал-майора Ігоря Гордійчука про незанесення пам’ятника Суворову до Державного реєстру нерухомих пам’яток. Це дозволить вже ближчим часом демонтувати пам’ятник, повідомляють в прес-службі Українського інституту національної пам’яті.

Подання направлено до Міністерства культури України.

Монумент Суворову розташований на території Київського військового ліцею ім. Івана Богуна і не один рік є головним болем адміністрації навчального закладу. Керівник ліцею, Герой України генерал-майор Ігор Гордійчук вважає, що пам’ятникам, які прославляють бойову славу країни-агресора, не місце на території установи підготовки майбутніх українських офіцерів.

Російський полководець безпосередній учасник придушення Коліївщини ‒ козацько-селянського повстання на Правобережній Україні 1768‒1769 років, під керівництвом Суворова 1778 року відбулася насильницька депортація з Криму до тодішньої Азовської губернії Російської імперії понад 30 тис. кримських християн (греків і вірмен), внаслідок якої загинуло близько половини переселенців.

Суворов безпосередньо причетний до винищення частини ногайців ‒ народу, який у XVIII ст. населяв землі Північного Причорномор’я – території південних областей сучасної України. У 1794 р. очолюваний Суворовим російський каральний корпус придушив польське визвольне повстання на чолі з Т. Костюшком. З «героїчного» пантеону Російської імперії ґлорифікована історична постать та культ Суворова були успадковані радянською пропагандою. У ході Другої Світової війни в липні 1942 р. указом Президії Верховної Ради СРСР було засновано орден Олександра Суворова ‒ один з трьох спеціальних «полководницьких» орденів (разом з орденами Кутузова та Олександра Невського), яким нагороджувалися винятково «командири Червоної Армії за видатні успіхи у керуванні військами…»

Відповідно до постанови Ради Народних Комісарів СРСР № 901 від 21 серпня 1943 р. «Про невідкладні заходи з відновлення господарства в районах, звільнених від німецької окупації» були створені спеціалізовані військові училища, які тоді ж отримали свою назву на честь Суворова О. В. ‒ «суворовські». Фактично, це було відродження та успадкування традицій військово-навчальних закладів «кадетського» типу Російської імперії.

Імперські традиції навчально-військових закладів «суворовського»/«кадетського» типу відновлено у сучасній Російській Федерації, де у системі Міністерства освіти РФ, Міністерства оборони РФ, Федеральної служби безпеки РФ функціонує широка мережа таких закладів з метою підготовки «несовершеннолетних граждан к служению Отечеству на гражданском и военном поприще».

Таким чином, подальше існування на території військових навчальних закладів пам’ятників, пам’ятних знаків, що ґлорифікують О. Суворова, а також офіційне/неофіційне використання у назвах навчальних закладів «суворовських/кадетських» найменувань апелює винятково до історико-ідеологічної, навчально-виховної та військової спадщини Російської імперії, СРСР, Російської Федерації, не притаманне власне українським національним освітньо-виховним та військовим традиціям та не відповідає Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді.