Ви тут:
Полтавщина Суспільство ТОП-новина 

Цивільний захист Полтавщини фінансується найкраще за всі роки незалежної держави, – Стеблянко

Як ви зазвичай реагуєте, коли чуєте звук сирен цивільного захисту? Знизали плечима й пішли далі, як і більшість? Проте сирени ці вмикають не задля іграшок. Про те, що це сигнал тривоги, попередження про небезпеку чи надзвичайну ситуацію добре знають ізраїльтяни. Панікують й губляться й не знають, що робити, там лише туристи. Місцеві мешканці від малого до старого добре навчені, як слід поводитися у випадку тривоги.

Українцям, враховуючи, що країні вже п’ятий рік йде війна з Росією, теж варто знати, як діяти в умовах надзвичайних ситуації. Про це ми й говорили із начальником управління з питань цивільного захисту населення Полтавської облдержадміністрації Віктором Стеблянком.

— Наші співгромадяни переконані, що добре знають все про цивільний захист. Та коли трапляється, наприклад, стихійне лихо, тоді починаються проблеми. Тому наше управління покликане навчити населення, як поводитися, якщо вони почули сирени. Це робиться у випадку надзвичайних подій, про які ми повідомляємо через систему оповіщення. Почув сирену — умикай радіо, щоб дізнатися, що трапилося та як діяти в цих обставинах.

До речі, Полтавщина має потужну систему оповіщення. Більше сирен оповіщення лише в сусідній Харківській області, та й то за рахунок промислового Харкова і його підприємств. А в нас вони встановлені по всій області, і у віддалених районах також. Система оповіщення функціонує справно, кошти на її обслуговування виділяє обласна рад. Цього року, наприклад, понад 1 мільйон гривень. Маємо найбільше фінансування за всі роки існування цивільного захисту області, у відсотковому відношенні.

Віктор Стеблянко

Масштабна реформа децентралізації в країні спрацювала за принципом доміно, потягла за собою якісні зміни у різних галузях — медицині, освіті, службі з надзвичайних ситуацій. Цивільний захист зміни теж зачепили?

— Звичайно. Змінилася концепція функціонування системи оповіщення. Якщо раніше вона була державною, то на сьогодні її передали на баланс громади області — і на Полтавщині створено регіональну систему оповіщення, котра утримується коштом обласного бюджету. Ми готові приймати новий сигнал і його транслювати, адже закупили нову апаратуру, завдяки котрій відбираємо канали радіо та телебачення, щоб повідомити про надзвичайні ситуації. Ще придбали три сучасні сирени. Вони окрім звичного сигналу, подають ще й мовне повідомлення. Їх встановили в обласному центрі. Зокрема, щоб демонструвати районам та об’єднаним територіальним громадам, як ця система має виглядати і працювати в ідеалі. Адже ОТГ та райони мають створити місцеві системи оповіщення. Це буде їхня власність і їх зона відповідальність. Ми готові підключити ці системи до регіональної.

А як щодо матеріального резерву, котрий має бути у кожній області на випадок надзвичайних ситуацій?

— Він у нас є. Накопичення матеріального резерву на сьогодні складає 85%. У нас є 25 тонн палива, наметове містечко, яке можемо розгорнути на 300 осіб. Бригади, які працюватимуть на ліквідації надзвичайної ситуації, ми можемо перевдягти у спецодяг. 85 % — це високий показник і один з найкращих у державі.

До речі, цього року ми придбали повний комплект приладів, які можуть вимірювати шкідливі випромінювання, зокрема й радіаційні. Зрозуміло, що на території області немає атомної електростанції. І певно найбільше джерело випромінювання маємо в радіології обласного онкодиспансеру. Проте область транзитна, автомобільний і залізничний транспорт може перевозити будь-які вантажі. І від аварій ніхто не застрахований, на жаль. От тоді в нагоді й стають такі прилади.

АЕС на Полтавщині немає. Проте, мабуть, є інші зони ризику, де можуть виникнути надзвичайні ситуації?

— Так, область потрапляє у зону катастрофічного затоплення Кременчуцької ГЕС. Сама ГЕС знаходиться на території Кіровоградської області, а в зону затоплення у випадку аварії потрапляють 200 тисяч мешканців Полтавщині. Цього року за завданням Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана проводили масштабні тренування у місцях катастрофічного затоплення, зонах АЕС та поруч зі складами, котрі в Україні, на превеликий жаль, вибухають. Такі навчання було проведено у квітні. Була висока комісія ДСНС. Ми отримали схвальні відгуки й хорошу оцінку. Показали, як будемо діяти під час ймовірного затоплення у Кременчуці: де збиратимуться містяни, як вони дізнаються про те, що трапилося, як проходитиме евакуація. Також у зону катастрофічного затоплення повністю потрапляють Горішні Плавні — і там теж всі питання цивільного захисту відпрацьовані. Проводили навчання і в невеликих селах. Зокрема, у селі Келеберда. Там 450 мешканців і немає сирени.

От і що робити в такій ситуації?

— Для цього можна використати будь-які інші засоби. Наприклад, у Келеберді ми використовували церковні дзвони. І люди знають, якщо б’є набат — щось трапилося. І це не святковий передзвін. Інший варіант — будівля сільської ради, котра знаходиться під охороною і у випадку проникнення вмикається сирена. Її можна включити тумблером — і маємо імпровізовану систему оповіщення. Село невеличке і сигнал добре чутно. Тому навіть у тих селах, де немає сирени, система оповіщення все одно продумана. Місцеві органи самоврядування знають, що робити у надзвичайних ситуаціях. Ну і людей ми навчаємо, як діяти.

Вікторе Миколайовичу, протягом декількох років на Полтавщині лютувала африканська чума свиней. І на апаратних нарадах в ОДА ви особисто доповідали про черговий спалах у тому чи іншому районі. Як зараз ситуація? Чи вдалося її стабілізувати?

— Вдалося. Завдяки насамперед роботі Держпродспоживслужби на чолі з Геннадієм Пікулем, котра разом із Держлісгоспом вживала всіх необхідних заходів. І непопулярних також. Маю на увазі ліквідацію поголів’я диких кабанів, які розносили ту заразу. Була проведена колосальна робота. І з населенням також. Бо якщо господарі беруться утримувати свиней, то робити це потрібно відповідально. Робота дала результати — і цього року таких випадків значно менше. З точки зору цивільного захисту АЧС небезпеки для людей не несе, проте це загроза економічного характеру. І колосальні економічні збитки та втрати. Через африканську чуму навіть деякі підприємства закривалися. Проте на сьогодні ситуація стабілізувалася.

На початку розмови ви згадали, що за всі роки існування управління на сьогодні маєте найбільше фінансування. Це свідчення високого рівня співпраці та порозуміння з обласною радою?

— У нас немає жодних проблем із депутатським корпусом. Депутати ставляться із розумінням до наших прохань. З іншого боку, ми теж розуміємо, що не лише цивільним захистом живе область. Але жодного разу нам не відмовили при узгодженні програм, не урізали фінансування. Голова обласної ради підтримує. Олександр Юрійович — людина комунікабельна, легко вникає у питання. А головне — розуміє, на скільки важливі проблеми, якими ми займаємося, адже йдеться про безпеку наших земляків. Гріх скаржитися, що нам десь чогось не вистачає. Для прикладу, завдяки обласному бюджету ми фінансово допомагаємо лісгоспам. Цього року виділили 2,5 мільйони гривень. У Новосанжарському районі кошти були витрачені для облаштування протипожежної водойми. У Миргородському, Полтавському та Кременчуцькому районах лісівники закупили телевізійні системи раннього виявлення лісових пожеж та вежі для їх встановлення. У Кременчуцькому районі було створено єдиний наглядовий центр за лісовими пожежами. А от лісівники Пирятинського району придбали малий універсальний пожежний модуль на базі автомобіля Ford Ranger. Таких модулів ми закупили чимало. Йдеться про невеликий автомобіль з підвищеною прохідністю, який може легко проїхати далеко в ліс і виїздить відразу, як тільки-но виникає пожежа. Завдяки таким модулям, сьогодні більшість пожеж, що виникають, лісівники гасять власними силами. Тому ми не говоримо про масштабні лісові пожежі, а лише про вигорання підстилки. Тому завдяки співпраці з обласною радою, фінансування цілком достатньо, аби виконувати завдання, що їх ставить держава, і захищати земляків від надзвичайних ситуацій.

Настя Тополя