Ви тут:
Полтавщина Суспільство 

Полтавський Євромайдан 5 років тому: новий виток протестів

В ніч на 11 грудня у Києві силовики здійснили спробу штурму Євромайдану. Наступ було розпочато о 1 годині ночі з боку вулиць Інститутської та Європейської площі, після 3-ї ночі здійснювалися також спроби штурму КМДА. В цей час дзвони Михайлівського золотоверхого задзвонили тривогу, зі сцени Майдану, оточеної силовиками, звучали заклики до киян прийти на допомогу, зокрема, довго “тримала” ситуацію Руслана Лижичко та інші артисти. Завдяки трансляції подій через інтернет, тисячі киян вийшли на допомогу протестувальникам, завдяки чому до 9 ранку периметр Євромайдану вдалося стабілізувати, а до 11-ї ранку нападники покинули Хрещатик.

Полтавський Євромайдан теж відреагував на ситуацію в столиці. Продовжуємо пригадувати хроніку подій грудня 2013.

11 грудня

Активісти обласного штабу нацспротиву, обурені новим сплеском насилля над столичним Євромайданом, пікетували Полтавську ОДА, вигукуючи гасло «Полтавський «Беркут» — додому!»

“Вночі 11 грудня мільйони людей не спали і дивилися або «Еспресо», або «5 канал», або інші, які транслювали події Майдану. Я тоді написав у блозі й закликав людей вранці виходити на полтавський Майдан. І було якось дуже боляче бачити, що мало людей. Це були такі емоції… Тоді прийшли Петро Ворона, Сергій Марчишинець, інші. Нас зібралось осіб із 50, і стали думати, що ми можемо зробити. А Петро Ворона каже: «Давайте зробимо лежачий протест». Ми пішли, а під обласною адміністрацією стоїть уже 100 міліціонерів. Вони чекали, що ми, може, будемо захоплювати чи що… А ми просто лягли на холодний бетон біля ОДА. І це був такий протест проти того свавілля — спроби розігнати людей у такий нахабний спосіб. А коли вже ввечері прийшли сотні людей, тоді я зрозумів, що вранці це були емоції. Тому що це був будній день, і люди не могли просто так прийти, але вони стежили за подіями і їх це обурило”, – пригадує член президії ради полтавського Майдану Олег Пустовгар.

Читайте також: Полтавський Євромайдан 5 років тому: перші листопадові протести

Коли ж стало відомо, що тодішній голова ОДА відмовився зустрітися, активісти попрямували до УМВС у  області. Там їх  чекали правоохоронці, вишикувані у  шеренгу з метою не пустити колону до будівлі. Врешті, до будівлі запросили  лідера акції Петра Ворону. Він доніс до керівництва облміліції вимогу повернути полтавських беркутівців зі столиці до Полтави.

“11 грудня була наша серйозна перемога. Тоді ми вже зрозуміли, що цей Майдан не можна просто так зачистити, і він буде домагатися свого до самого завершення. Тоді також прийшло розуміння того, що одним Києвом революцію не зробиш, що треба піднімати рух по всій Україні”, – розповідає очільник самооборони полтавського Майдану Роман Чабановський.

12 грудня

Майданівці пікетували обласну державну телерадіокомпанію (ОДТРК) «Лтава», вимагаючи надати ефірний час для пояснення своїх вимог.

Весь перший поверх приміщення ОДТРК був заповнений «беркутівцями». До мітингарів вийшов поспілкуватися гендиректор ОДТРК «Лтава» Микола Ляпаненко. Після кількагодинних перемовин сторони зійшлися на компромісній угоді: директор ОДТРК запросив лідерів полтавського Євромайдану до себе, щоб узгодити зручний для обох сторін час прямого ефіру.

13 грудня

Прорвано інформблокаду на радіо.  Майданівці Петро Ворона і Олег Пустовгар у прямому ефірі  обласного радіо ОДТРК «Лтава» оприлюднили вимоги повернення Полтавського «Беркуту» додому, припинення вивозу «тітушок», учнів спортивних секцій і бюджетників на «Антимайдан» до Києва.

16 грудня

«Не ґвалтуйте бюджетників!» – таку назву мала акція, учасники якої зажадали не відправляти насильно вчителів, лікарів та фахівців інших комунальних й державних структур на Антимайдан.

17 грудня

Обласний штаб нацспротиву провів акцію «Партію регіонів – до політичної відповідальності!». Близько 200 полтавців пройшли центром міста – від ОДА до обласного офісу Партії регіонів, де пройшов мітинг та виставлено кількагодинний пікет.

22 грудня

Молодіжні громадські організації «Злам стереотипів», «Студентська Свобода», «Сокіл», «Пласт» та «Молода Просвіта» влаштували дійство «Рок-день на Полтавському Майдані» за участю полтавських рок-гуртів «Лондон Хілл», «Дух Свободи», «Брат Кіндрат», «Сестра Керрі», «Дель Тора» та «Пан Коцький».

29 грудня

Учасники недільного віча схвалили Ухвалу «Про заснування Полтавської обласної організації всеукраїнського об’єднання «Майдан».

“Я на Майдані відповідав за звук. Також ми організовували через мобільний телефон трансляцію на Майдан звернень наших друзів, які перебували в Києві. Буквально кожен день ми це робили. […] Що мене найбільше вразило — люди приходили щодня. Настільки були обурені. Ми на Майдані обговорювали, чи варто виходити кожен день, бо ж було холодно. Спочатку пропонували збиратися у понеділок, середу, суботу. Але люди все одно приходили кожен день. Розумієте? Кожен день!” – згадує член ради полтавського Майдану Віктор Стеблянко.

Читайте також: Полтавський Євромайдан 5 років тому: протистояння загострюється

“З Олесем Кобою ми координували виготовлення листівок. Хто знає, листівки ж так просто, нізвідки, не беруться. У нас були люди, які сиділи на новинах: моніторили, що відбулося у Полтаві, в Києві. Потім ми сідаємо, десь години 2–3 над цією листівкою мудруємо, надиктовуємо, міркуємо, як воно буде сприйматися. Ми набирали текст дуже швидко, наприклад, за 15 хвилин, а потім сиділи і роздумували: як це буде сприйматися, якщо людина з такою позицією? А якщо з такою? Потім листівку треба передати на друк. Наприклад, я передаю, а забирає вже інша людина, бо все це тривало десь 3 години. Далі, наприклад, я обдзвонюю людей, кажу, що є нові листівки, треба роздати їх там-то і там-то”, – ділиться спогадами вчитель, громадська активістка Тетяна Авдєєва.

За матеріалами видання “Майдан від першої особи”