Ви тут:
Полтавщина Суспільство 

Потрібне кардинальне технічне переоснащення підприємства, – Олександр Олексенко

Керівник «Полтаватеплоенерго» про амбітні проекти NEFСO, тепло зі сміття та чому Полтава потрапить до одного списку з Каунасом та Белградом

Нині навіть не фахівцям очевидно, що без стратегічних проектів реконструкції та модернізіції теплогенеруючих підприємств, впровадження сучасних технологій, альтернативних видів палива та відновлювальних джерел енергії не обійтися. Адже подорожчання блакитного палива неминуче призводить до збільшення собівартості теплової енергії, яка генерується з газу. А відтак, подальше безальтернативне використання лише газу рано чи пізно призведе до повільного помирання галузі, — у цьому переконаний в. о. генерального директора Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» Олександр Олексенко.

Саме тому на обласному комунальному підприємстві й намагаються шукати нові рішення, запроваджувати сучасні технології і втілювати в життя проекти, покликані зробити життя споживачів комфортнішим, оселі — теплими, а тарифи — нижчими. І це єдиний вихід у сучасних економічних реаліях. Тим більше, що у структурі нинішніх тарифів майже 90 відсотків складає саме вартість газу та електроенергії.

— Вся комунальна галузь знаходиться над прірвою технологічної катастрофи, — відверто говорить Олександр Олексенко. — У цьому ніхто не хоче зізнаватися, народ «годують» популізмом. Але картина невтішна. І якщо теплопостачальні підприємства поки що тільки занесли ногу над цією прірвою, то водоканал вже там. Яскраве тому підтвердження — часті пориви та аварії водогонів та каналізаційних колекторів у обласному центрі. Підприємства стали заручниками популізму політиків, котрі розповідають про зниження тарифів. Але при цьому мовчать, що сьогодні, щоб відремонтувати трубу, витратимо гривню, а завтра доведеться викласти 10, а то й 100 гривень. Як засвідчує світова практика, без кардинального технічного переоснащення тарифи не знижуватимуться. Лише зростатимуть. Бо зростає мінімальна заробітна плата, вартість енергоносіїв і основних матеріалів, змінюється курс гривні до долара, а в нас енергоносії прив’язані до цієї валюти.

— Олександре Сергійовичу, а як зараз населення сплачує за тепло і гарячу воду?

— Більш-менш нормально. Зрозуміло, що після зростання тарифів дещо гірше, ніж три-чотири роки тому. А от найбільш недисциплінованим платником є держава, яка має перед підприємством борг по сплаті пільг та субсидій, які нараховує споживачам. Торік і, на жаль, нинішнього ця тенденція зберігається, держава не доплачує кошти, особливо у літній період, коли підприємство їх дуже потребує. Адже в цей період триває ремонтна компанія. До того ж це призводить до зростання заборгованості за спожитий природний газ та електроенергію. Підприємство не має достатньо коштів, щоб виплачувати заробітну плату, належним чином організувати підготовку до опалювального сезону. Цього року ми взагалі були на межі зриву ремонтних робіт. І лише завдяки підтримці обласної ради і особистому втручанню Олександра Біленького, нам погодили отримання кредиту. Ми терміново звернулися до державного «Укргазбанку» — і лише завдяки цьому мали змогу не розпускати персонал і підготуватися до опалювального сезону. Є побоювання, що наступний міжопалювальний період буде ще гіршим.

— Та навіть у такій скрутній ситуації ви реалізуєте доволі амбітні й цікаві проекти.

— Не можна сидіти, склавши руки і нічого не робити. Намагаємося рухатися вперед. До речі, підприємство в області є піонером із впровадження енергозберігаючих технологій. Так, ще у 2012 році за кошти підприємства в Полтаві було збудовано дві котельні, що працюють на альтернативних видах палива. Одна — на пелетах, інша — на трісках з деревини. Перша опалює виробничу базу нашого підприємства, друга — будівлі регіонального сервісного центру МВС в Полтавській області, спортивно-технічного комплексу «Лтава», будівлі КП «Полтавафарм» та дві житлові багатоповерхівки.

Маємо ще один цікавий проект, реалізований у обласному центрі. Справа в тому, що традиційна, ще радянська система теплопостачання побудована по так званій залежній схемі. Це коли теплоносій нагрівається в котельні, заходить в будинки, проходить по приладах опалення, збирається і повертається до котельні. У ній же відбувається й регулювання. В результаті в разі витоку теплоносія в одному з житлових будинків зупиняється робота всіх мереж теплопостачання, що приводить до справедливих нарікань споживачів. Відповідно витрачається додатковий газ, перераховується вартість послуг і підприємство несе певні збитки. Сучасні світові та європейські схеми теплопостачання передбачають так звану незалежну їх роботу. При такій схемі, коли контур системи опалення кожного будинку відокремлюється від загальної системи котельні. Система опалення будинків приєднуються до зовнішньої тепломережі через індивідуальні теплообмінні пункти (ІТП). Всі ІТП на сьогодні автоматичні, регулюють подачу тепла, відповідно до погодних умов. На кожний будинок програмується нормативна температуру в залежності від температури зовнішнього повітря. У цьому випадку немає перегріву чи навпаки недообігріву житла, відбувається економія споживання теплової енергії будинком, яка становить від 20 до 30 відсотків. Відповідно — це зменшення платежів за більш комфортних умов у помешканнях.

— І де знаходиться котельня?
— На вулиці Європейській, 48, вона опалює 9 будинків. Проект реалізували по програмі NEFСO — Північної екологічної фінансової корпорації.

— Знаю, що в найближчих планах — реконструкція системи теплопостачання у Решетилівці.

— Власне, маємо програму оптимізації та розвитку системи теплопостачання міста, розраховану на 2019—2020 роки. У Решетилівці є дві котельні, кожна зі своєю схемою теплопостачання. Проблема в тому, що за тривалий час експлуатації котельних відбулися значні зміни в споживанні теплової енергії. Частина споживачів (дошкільні заклади, малоповерхові будинки, допоміжні будівлі) перейшли на автономне опалення, частина користувачів утеплила свої помешкання, що, в кінцевому результаті призвело до скорочення споживання теплової енергії більше як на 30% від встановленої потужності обладнання котельних. Відповідно маємо гірші економічні і технічні показники. Котли енергоємні, застарілої модифікації, мережі також. Плануємо провести оптимізацію системи і об’єднати споживачів двох котельних в єдину мережу. Одну котельню вивести з експлуатації, іншу реконструювати, встановивши там сучасне енергоефективне технологічне обладнання. У будинках будуть влаштовані індивідуальні теплові пункти, про які вже говорив. І замінити мережі. Можливо, не всі, але відсотків на 80 точно, там, де найбільш аварійні та зношені ділянки. Звісно ж, координуватимемо роботу із керівництвом району і міста, в першу чергу замінимо ділянки мереж під дорогами на вулицях, де запланований ремонт асфальтового покриття.

Дещо скромніший проект ми вже впровадили у селищі Котельва. Провели також оптимізацію системи теплопостачання, реконструювали котельню з встановленням сучасних автоматизованих котлів, що працюють без обслуговуючого персоналу, замінили частину старих мереж. Маємо значний позитивний результат не зважаючи, що у Котельві не встановлено ІТП. Якщо все заплановане вдасться зробити в Решетилівці, то це буде проект номер один в області. І навіть в Україні. Адже той проект, який ми реалізували в Полтаві на Європейській, 48 на сьогодні один із найуспішніших в Україні. А NEFСO презентує його як зразково-показовий проект.
До речі, саме для теплових мереж від котельні Європейська,48, які замінені на 100%, були використані попередньо-ізольовані полімерні гнучкі труби із втратами максимум 3% (при базових 7%) — це була умова NEFСO, їх фінансування. Ці труби довговічні, мають 50 років гарантії. Передбачають проведення діагностики: мають таку систему, котра за умови пориву передає на диспетчерську сигнал про аварію на конкретній ділянці трубопроводу. Заміна відбувається швидко, не потрібні значні обсяги земляних робіт. Такі труби мають один недолік – їх вартість.

— Три роки тому підприємство намагалося взяти кредит ЄБРР на модернізацію. Потрібне було погодження обласної ради, за яке депутатський корпус, на жаль, тоді не проголосував. Що зараз із цим проектом?

— Кредит дійсно надавали на дуже вигідних умовах. Йшлося про 24 мільйони євро. З них 5 мільйонів євро — це грант, безповоротні кошти якраз на встановлення ІТП. 4 мільйонів — це було співкредитування Фонду чистих технологій. Для розуміння, нині Україна бере кредити під 9,5%. Нам ЄБРР надавав кредит під 6%. Проект передбачав модернізацію нашої найбільшої районної котельні у Полтаві на вулиці Ціолковського, 36, яка на сьогодні обслуговує понад 30% споживачів. Йшлося також про заміну мереж, установку теплопунктів, переведення котельні в автоматичний режим. Економія передбачалася на рівні 10-15 мільйонів кубометрів газу. Якщо підприємство використовує на рік біля 120 млн. кубометрів газу, економія мала скласти 10%. Таким чином вирішували проблему реконструкції котельні, введеної в експлуатацію ще у 1968 році. Проект був розрахований на 13 років, проте вже після 10 років починалося хоч і не значне, проте зниження тарифу. Тоді депутати не підтримали надання кредиту…

— А зараз?

— Маємо таку підтримку. Насамперед в особі голови обласної ради. Але за правилами банку після відмови ми повинні пройти всю процедуру з нуля. Проект, який ми виносили на розгляд сесії на початку 2015 року, розробляли з 2011-го. І пройшли жорстку перевірку фінансистів з Лондону. ЄБРР на загальноєвропейському тендері наймав незалежних фахівців — технічних експертів, екологів, соціальну консалтингову компанію. Вивчали все: і економічний стан області й міста, як проект може вплинути на прожитковий мінімум середньої родини. Вивчали мережі, підвали, котельні. І лише після узгодження і підписання відправляли на кредитний комітет в Лондон. У грудні 2014 року було прийнято рішення про кредитування «Полтаватеплоенерго». А далі область мала дати погодження, а місто — гарантії.

— А якби проект пішов далі?

— Після підписання угоди банк оголосив би тендер на двох консультантів. Один супроводжував би закупки, інший слідкував за технічним виконанням робіт. Тобто з боку міжнародної фінансової установи був би жорсткий контроль і за використанням коштів, і за якістю робіт.

— Нині в особі голови обласної ради ви маєте потужне лобі. Чи можливо повернутися до цього проекту?

— Власне, ми цим і займаємося з його легкої руки. Вже провели перемовини з ЄБРР. Нас хочуть бачити і працювати з нами. Все що не робиться — до кращого. Дещо згаяли час. Але маємо плюси. Раніше, згідно з вимогами Бюджетного кодексу, обласна рада не могла бути поручителем у таких проектах. Є інформація, що у проекті бюджету на 2019 рік обласні ради наділили такими повноваженнями. Це стане нам в нагоді. Тим більше, що зараз можемо переглянути й технічні рішення із врахуванням більш сучасних технологій. Проект якраз перебуває в стані погодження технічних заходів з ЄБРР. Додаємо більше котелень на альтернативних видах палива (у старому проекті вона була одна).

До речі, у рамках програми NEFСO реалізуємо вже другий проект. Він показовий, тому що проектів подібних масштабів в Україні ще немає. При його розробці підприємство орієнтувалося на кращі технологічні рішення провідних європейських виробників технологічної продукції в Каунасі, Белграді, Відні. Суть проекту полягає в установці конденсаційного економайзеру на котлі потужністю 58 Мвт. Під час процесу спалювання газу в котлі утворюються димові гази, які виводяться в димову трубу і мають доволі високу температуру до 180оС. При цьому невикористане тепло видаляється в атмосферу і витрачається марно. Наявність на шляху димових газів утилізатора дозволить відібрати з них теплоту і відповідно знизить температуру до 60оС. Теплова енергія від охолодження відхідних газів котла буде використана для додаткового підігріву теплоносія в мережі. Таким чином скорочується використання первісного газу і збільшується ККД котла до 95-97%. Утилізатори в Україні вже встановлюють, і ми також маємо, але на котлах значно меншої потужності. Такого, як планується встановити на районній котельні в Україні ще немає. Вони є у Каунасі, Белграді і скоро будуть у Полтаві.

— У вас тут цікава тека на столі. Це субрегіональний проект поводження із твердими побутовими відходами?

— Його продовження. За дорученням обласного керівництва займаємося питанням спалювання сміття. Замовили дослідження консалтинговій компанії «Біомаса» (працювали з реалізацією проектів коштом Кіотського протоколу, є консультантами Верховної Ради). Запропонували нам 5 варіантів утилізації сміття. Це дуже попереднє бачення, але схиляємося до виготовлення RDF-пального. Це коли після сортування, відбору корисних та важких фракцій, сміття висушується біологічним методом і пресується в брикети. Таке пальне можна використовувати для виробництва цементу та спалювання в теплоенергетиці. Тобто виробництва тепла. Як свідчить закордонний досвід, впровадження таких технологій дозволить нормально існувати підприємству і якщо не знизить, то стабілізує тарифи. Бо ми не залежатимемо від зростання ціни на газ, а працюватимемо на власній сировині.

— На невичерпній сировині, бо доки існуватиме людство, доти воно й сміття продукуватиме.

— Від цього ніде не подітися. Біосушка прибирає більшість шкідливих речовин. І на відміну від прямого спалювання, таке пальне можна накопичувати і зберігати, спалюючи в опалювальний період. Як це бачимо? Завод із виробництва RDF-пального слід будувати біля полігону, де сортуватиметься сміття. І поруч склади для зберігання брикетів. А от котельню плануємо збудувати у районі «Метро», на протилежному боці через трасу. Там поруч проходять мережі районної котельні, що на вулиці Ціолковського, які планується з’єднати з новою котельнею. Впровадження котельні на брикетах вирішує декілька проблем:

Основна – економія газу, за попередніми розрахунками, в розмірі 25 мільйонів кубів на рік. Це майже чверть нашого споживання. Таким чином ми уникаємо зростання тарифів, аж до їх зниження. А ще йдеться про збільшення власних надходжень підприємства. Замість того, щоб витрачати кошти на закупівлю газу (25 мільйонів кубів — це майже 200 мільйонів гривень у нинішніх цінах), ми зможемо без збільшення тарифів, залучення кредитів направляти їх на подальшу модернізацію. До речі, котельня, яку плануємо збудувати для спалювання RDF-пального, буде багатофункціональною. Тобто плануємо передбачити і встановити обладнання для спалювання соломи, щепи, пелетів, інших альтернативних видів палива. Це буде комплекс альтернативної енергетики. До того ж попередньо ми вже говорили про проект з представниками ЄБРР. І банк розглядає можливість його фінансування. Сподіваємось працювати і реалізовувати заплановані наміри і проекти на користь споживачів.

Настя Тополя