Ви тут:
Освіта Суспільство Україна 

Дівчата становлять 79% вступників на гуманітарні науки та мистецтво і лише 23% – на інженерні спеціальності, – Лілія Гриневич на Другому Українському жіночому конгресі

Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич вважає, що для забезпечення рівності прав жінок та чоловіків необхідні зміни в освітній сфері – контенту підручників, ставлення вчителів до дітей, розвиток дружніх до батьківства середовищ у закладах освіти. Вона сподівається, що з часом український парламент щонайменше на третину складатиметься з жінок.

Про це Міністр розповіла під час Другого Українського Жіночого Конгресу (УЖК) сьогодні, 7 грудня у Києві, повідомляють у МОН.

«Історичним витоком дискримінації щодо жінок на ринку праці є ті стереотипи, якими пронизана вся наша культура, а отже – і система освіти. На рівні освіти ми бачимо, наскільки різними є траєкторії, які обирають хлопці і дівчата вже під час вступу до закладів вищої освіти. Наприклад, дівчата становлять 79% тих, хто вступають на гуманітарні науки і мистецтво. Водночас їх лише 23% від абітурієнтів спеціальностей інженерного профілю та 32% – на будівництві та в архітектурі. І це не випадковий збіг обставин: професійний вибір – результат соціалізації дитини. Стереотипи та гендерні розриви необхідно долати, і Міністерство освіти і науки вже кілька років намагається робити це», – повідомила Лілія Гриневич.

Зокрема, вона розказала про зміни, що відбулися за останні 3 роки: відміна поділу за статтю на уроках праці, впровадження антидискримінаційної експертизи підручників, окремих програм та проектів, які стосуються забезпечення рівних прав в українських університетах.

Так, з вересня 2017-го в українській школі відмінено поділ за статтю на уроках праці, коли дівчата займалися, переважно, домоводством, так званою обслуговуючою працею, а хлопці фокусувалися на технічній праці.

«Інша проблема, що перебуває в стадії вирішення, – це стереотипи в підручниках. Ще буквально кілька років тому чоловіки як виконавці певних професій згадувалися у підручниках у 3 рази частіше, ніж жінки.  От уявіть собі тільки: в реальному світі і жінки, і чоловіки залучені до певних професій, а у підручниках чомусь спостерігалося чоловіче домінування. Понад 90% професій, пов’язаних з фізичною працею, та 70% «розумових» професій на сторінках підручників «виконувалися» чоловіками. Це і є гендерні стереотипи в дії. Антидискримінаційна експертиза підручників, що була започаткована 2016-го, почала вирівнювати зазначений дисбаланс, як і інші стереотипні меседжі», – зазначила Міністр.

Цьогоріч також факультет соціології КНУ імені Тараса Шевченка в співпраці з Лундським університетом (Швеція) здійснив перший набір на магістерську освітню програму «Гендерні студії». У Сумському державному університеті діє ініціатива «Університет, дружній до сім’ї».

Вона допомагає молодим матерям продовжувати навчання у виші і бути поряд зі своєю дитиною.

«Я хочу поділитися ще однією новиною – днями завершився конкурс у члени Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. До його складу увійшло 22 особи – 10 жінок та 12 чоловіків. Це стало можливим, бо у принципи відбору також було закладено недискримінаційний підхід. Я щиро сподіваюсь, що всі ці зміни призведуть до того, що бодай наші діти побачать український парламент, який хоча б на третину складатиметься з жінок», – завершила Лілія Гриневич.