Ви тут:
Суспільство Цікавинки 

7 грудня – святої Катерини, покровительки шлюбу та помічниці при пологах

7 грудня церква вшановує пам’ять святої великомучениці Катерини. Здавна в Україні відзначали цей день, адже серед українок чимало представниць носили ім’я Катерина. 

Вона була дочкою правителя Олександрії Єгипетської Конста. Рідкісна краса та надзвичайний розум були притаманні  Катерині, яка вільно володіла іноземними мовами, досконало знала твори багатьох язичницьких письменників і філософів, відомих лікарів. Оголосивши батькам, що погодиться вийти заміж лише за того, хто перевершить її в знатності, багатстві, красі і мудрості, багато багатих і знатних женихів просили її руки.

Один святий старець сказав Катерині, що він знає Юнака, Котрий перевершує її в усьому, і вручив їй ікону Божої Матері з Богонемовлятом Ісусом на руках. Катерина молилася всю ніч і удостоїлася бачити Пречисту Діву Марію, Яка просила Свого Сина хоча б подивитися на дівчину, але Немовля тоді відвернув Своє лице.

Коли старець навчив святу таємниць християнської віри і здійснив над нею таїнство хрещення, їй знову було видіння Пресвятої Богородиці з Немовлям. Тепер Господь Ісус ласкаво дивився на неї і дав їй перстень, таким чином заручивши її із Собою.

У той час в Олександрії було пишне язичницьке свято. Свята Катерина безбоязно пішла до головного жерця – імператора Максиміана, сповідала свою віру і мудро викрила омани язичників. Краса дівчини полонила правителя. Максиміан спробував спокусити святу Катерину багатством і славою. Отримавши гнівну відмову, імператор піддав святу жорстоким мукам, а потім кинув у темницю. Наступного дня мученицю знову привели на судилище. Під загрозою колесування їй запропонували принести жертву богам, але Ангел розтрощив знаряддя страти. Свята Катерина твердо визнала вірність своєму Небесному Нареченому – Христу і з молитвою до Нього сама поклала голову на плаху під меч ката.

Монастир святої Катерини, підніжжя гори Сінай

Місце страти Великомучениці і сьогодні показують в олександрій туристам. Мощі її, як свідчать перекази, знаходяться високо на Синайській горі. У VI столітті за одкровенням були знайдені глава і ліва рука святої мучениці і з почестями перенесені в новостворений храм Синайського монастиря, побудованого імператором Іустініаном.

Святу Катерину шанують і на Сході, і на Заході. У західній традиції вона вважається Небесною покровителькою навчання, в східній – Господньою захисницею під час вагітності та пологів. На Русі напередодні свята дівчата – за заступництвом святої Катерини – постили і молилися, просячи Бога про вдале заміжжя.Парубки теж постили, щоб Бог послав їм добру жінку.

Намаглися і передбачити свою долю: вранці, до схід сонця, дівчиа йшла в садок і зрізала гілочку вишні, ставила її у посудину з водою і чекала свята Меланки. Якщо вишня розпуститься і зацвіте – добрий знак, бо й доля дівоча цвіти буде. 

Напередодні Катерини українські дівчата клали під подушку листочки з різних дерев, помічаючи в такій спосіб кількох хлопців. Серед листочків був і яблуневий лист – для дівчини. Лягаючи спати, юнка читала молитву, а вдосвіта прохала найменшого в родині хлопчика витягти одного листочка – який втрапляв, за того і вийде заміж, а як випадав листочок з яблуні, то доведеться ще подівувати.
На саму ж Катерину ввечері влаштовували пісні вечорниці. Зранку в складчину вони зносили до однієї з осель продукти крупу, пшоно, капусту і готували з них борщ і кашу, із якими опівночі “закликали долю”. На спеціальну трапезу мали право приходити парубки без запрошення. Щоправда, навідувались вони пізно ввечері, після того як дівчата закінчать ворожити.
В деяких місцевостях цього дня влаштовувалися народні гуляння, катання на санках з гірок. Ясна погода на Катерину вказує на морозну зиму.

За матеріалами Християнського порталу Кіріос