Ви тут:
Суспільство Україна 

Збірку статей Гарета Джонса про Голодомор 1932-33 видали українською

Двоє студенток четвертого курсу Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Валентина Пасічник та Олена Тищук в якості бакалаврського проекту завершили роботу над перекладом українською мовою статей 1930-х років Ґарета Джонса, де він описує події Голодомору в Україні, повідомляють в Українському інституті національної пам’яті.

Матеріали журналіста були передані українкам дослідником його спадщини Найджелом Колі.

«Нас особисто вразило те, що Ґарет Джонс помер у віці 29 років, його було вбито. І скільки він встиг зробити за цей відносно невеликий період часу! Він мав надзвичайно насичене життя: він встиг побувати в Китаї, в Японії, політати з Гітлером на його літаку з якоїсь конференції, взяти інтерв’ю у вдови Леніна. Його ровесники в нашій сучасності в очі не бачили такого бурхливого і активного життя, яке прожив Ґарет Джонс», – розповідає Валентина Пасічник для Радіо Свобода.

Британський журналіст Ґарет Джонс (Gareth Jones, 1905-1935) був одним із перших західних кореспондентів, які, ризикуючи власним життям, намагалися донести світові правду про злочин убивства голодом мільйонів людей в Україні у 1932-1933 роках. Тричі побував у Радянському Союзі, востаннє – на початку 1933-го.

Порушив заборону ОДПУ на в’їзд іноземним журналістам до охопленої голодом України. У березні того року він купує квиток до одного з великих міст, але виходить із потяга на півдорозі й далі подорожує Харківщиною пішки залізничними коліями – разом із селянами, які втечею із рідних місць рятуються від голодної смерті. Їхні розповіді, а також побачене, занотовує до маленьких щоденників.

«Голод практично скрізь. І мільйони вмирають від нього, – пише Ґарет Джонс у листі батькам одразу по поверненні з СРСР. – Я бродив кілька днів Україною, і там не було хліба, у дітей боліли животи, всі коні та корови виздихали, й люди також вмирали з голоду. Терор набув нечуваних масштабів».

Джонса затримує ОДПУ й фактично депортує із СРСР. А 29 березня 1933-го він скликає в Берліні прес-конференцію, на якій вперше публічно заявляє про катастрофічний голод в Україні. Прес-реліз передруковують провідні світові видання, зокрема New York Evening Post та Manchester Guardian.

Джонс публікує близько 20 статей у британських, американських і німецьких газетах. Розголос, якого набули публікації Джонса, змусили радянське керівництво розпочати проти нього цілу інформаційну війну на сторінках західної преси. 12 серпня 1935 року Ґарет Джонс був убитий за загадкових обставин під час подорожі до Маньчжурії. Те, що в організації його поїздки брали участь, зокрема, троє осіб, причетних до радянських спецслужб, наштовхує на думку, що саме комуністичні каральні органи були винуватцями смерті британського журналіста.

Книжка вийшла накладом у 20 примірників: частина з них залишиться в університеті, кілька одиниць були передані до Українського інституту національної пам’яті та Національного музею «Меморіалу жертв Голодомору». Поки що купити книжку неможливо, хоча упорядниці думають над тим, як це реалізувати.