Ви тут:
Суспільство Цікавинки 

Як правильно говорити з дітьми про військову агресію, – поради психолога

Після нападу Росії на українські судна більшість батьків стають схвильованими, вони не сплять, стежать за новинами, спілкуються про це вдома. А діти все це відчувають.

Теракт, напад, агресія – це завжди неочікувано і травматично. Вони орієнтовані на те, щоб спровокувати паніку, інстинктивні дії та агресію у відповідь. Ми це розуміємо, у нас є інформація, ми здатні чинити цьому опір та намагатися утримувати стабільність, повідомляє www.poglyad.tv

У маленької дитини інформації обмаль. Чим менша дитина, тим менше у неї цієї інформації.

Авторка низки книг з виховання дітей Світлана Ройз розповіла, як говорити з дітьми про тероризм, йдеться у дописі у Facebook.

“В нашій країні біда. Дорослі вирішують, що робити. Ти в безпеці. Зараз важливо всім відпочити, щоб була сила допомагати в разі потреби”, – ось що сказала своїй дочці дитячий та сімейний психолог Світлана Ройз після нападу Росії на українські судна.

За таких обставин дитина шукає у батьків підтримку, опору. Тому дорослим слід впоратися із власною тривогою, щоб вмістити в себе тривогу дитини.

Психолог зазначає, що чим менша дитина, тим менше потрібно їй інформації. Тому дитині до 2 років потрібно сказати, що все добре, що батьки з нею, в безпеці. Обов’язково необхідно обіймати малюка, тримати за ручку, спинку, щоб дитина відчувала тепло та опору.

Дитина на 10 років має знати, що батьки засмутилися через почуту новину. Потрібно сказати, що є люди, які зробили іншим людям боляче. І зараз багато хто про це турбується. Потрібно, щоб дитина зрозуміла, що є різні люди, але світ не поганий. Батькам необхідно дистанціювати новину від дитини.Якщо дитина щось запитує, обов’язково відповідайте на це, оскільки вона продовжуватиме свої пошуки деінде. Поясність, що потрібно робити дитині в екстремальних ситуаціях і які телефони служб вона повинна знати.

Слова, які важливо чути дитині:

“Зараз ми в безпеці. Я і багато інших людей зробимо все, щоб ми були в безпеці”.
“У всіх своє життя і своя доля. Я вірю в те, що в нас буде все добре”.
“Поганих людей набагато менше, ніж хороших. Згадаймо усіх, хто тебе любить і хто про тебе дбає”.

Як батькам допомогти дитині не панікувати:

1. Спробуйте пограти. Нехай у голові дитини буде гра, а не страх.

2. Обіймайте дитину, робіть масаж ніжок чи спинки.

3. Нехай дитина знімає напругу фізично – кричить, бігає, стрибає, тощо.

4. Розмальовуйте долоньки. Важливі додаткові межі, дитина малює в межах ліній.

5. Майструйте разом з тим матеріалів, над якими можеш відчувати контроль – глина, пластилін, пісок, тісто.

6. Робіть вправи на дихання – дути в соломинку у воді, видувати мильні бульбашки.

7. Фантазуйте і створюйте власний чарівний безпечний світ.

8. Якщо немає можливості трансформувати страх – створити для нього сейф (коробку, папку). Намалювати страх, покласти в “надійне місце” та міцно закрити. Це дозволить відпочити від напруги.

9. Створити образ захисника (чогось більшого за людину) – Ангела, чарівного провідника Собаку, тощо.

10. Говорити про душу.

11. Гратися з водою.