Ви тут:
Полтавщина Суспільство 

Полтавський священик-блогер відслужив молебень за Україну на горі Синай

Настоятель Свято-Миколаївського храму (УПЦ КП) м. Полтави Олександр Дедюхін нещодавно повернувся з паломницької подорожі до Єгипту. Основною місією поїздки було  сходження на гору Синай, на якій, згідно з Писанням, пророк Мойсей отримав 10 заповідей від Бога.

Кошти на поїздку спеціально пожертвували парафіяни та благодійники. У свою чергу, о. Олександр зобов’язався відслужити на священній горі молебень за Україну.  Своїми враженнями від поїздки священик поділився у Facebook. Зокрема, спочатку сходженню ледь не завадила негода.

«Поліція може не допустити автобуси через погодні умови. Справа у тому, що з півдня на північ, як раз за маршрутом нашого слідування, іде величезна гроза. Я зауважую Хуссейну (гіду), мовляв, ми грози не боїмось, дощ не заважає молитві, на що він відповідає: «Наш дощ – це не ваш дощ! В Єгипті дощ – це 100 кілометрів на годину!»

На щастя, негоду вдалося перечекати, і подорож продовжилася. Детальний звіт про поїздку рясніє цікавими історичними фактами.

«Біля підніжжя гори поліцейський кордон, металошукачі й невеличкий огляд. Звідси починаються ті самі сім кілометрів угору, та на дві тисячі з лишком метрів угору серед єгипетської темряви.  … Не знаю з яких часів, але тут існує договір між монахами-греками та бедуїнами. Тільки бедуїни можуть водити екскурсії по святій горі. Так і доглядають її разом. Православні ченці та мусульмани-бедуїни».

Цікаво, що там само, біля підніжжя гори, на території  монастиря св. Катерини, знаходиться Неопалима Купина – кущ, який горів полум’ям та залишався при цьому неушкодженим, і з якого Мойсей почув голос Бога.

«Бедуїни, господарі верблюдів, пропонують сісти на їхній транспорт та поїздку із з максимальним комфортом. Кажуть недорого, всього 25 баксів. …Думати про духовне – чудово, але тлінне тіло сигналізує тобі, що воно ще не настільки просвітлене, щоби летіти над тропою, більше 200 років тому турботливо розчищеною ченцями та бедуїнами, дихати легенями та перебирати ногами. Десь на середині шляху  один з аборигенів погоджується на мою ціну і я сідаю на корабель пустелі».

«З міні-каравану з трьох верблюдів, в якому я рухаюся, мій найнеслухняніший та найвредніший. Зупиняється, коли не просять, рушає, коли не треба, та ходить по тропі зиґзаґами».

Читайте також: Полтавський священик-блогер отримав хрест із рук Вселенського патріарха

«Останній кілометр до верхівки гори. 750 сходинок, викладених монахами у скелі, на шляху до місця, де Моїсей отримав 10 заповідей. Багато хто жаліється на складний підйом і один одному кажуть, що ще раз сюди іти не схочуть за жодні блага. Ми з матушкою розповідаємо, що теж так думали, але ж ліземо, як би важко не було. Народ запитує скільки років пройшло із минулого підйому, ми кажемо: «Два місяці». Після такої відповіді на нас дивляться зі змішаним почуттям поваги,та як на не дуже нормальних».

«Починаємо молебень. Молебень за Україну, молебень за Перемогу, молебень за кожного з нас – живих і померлих. Холодно і сиро, сонце ховається у низьких хмарах, голос тремтить, руки мерзнуть, але тебе переповнюють почуття вдячності Богові і людям, які благословили на цю поїздку, які підтримали фінансово, які весь цей час молилися, і зараз разом із тобою моляться в різних куточках Землі за нашу Україну і закликають Боже благословення».

«Закінчую молебень та прочитую перед Лицем Божим всі імена, передані парафіянами, і готуюся дзвонити у дзвін, що висить на давній грецькій маленькій церковці на честь Святої Трійці. Іду до дзвона, а там повністю відірвана мотузка, за яку можна його розкачувати. Знімаю із себе ременя і намагаюся прив’язати його до язика дзвона, але не виходить. Ну добре, складаю пірамідку із пласких каменів, та на носочках, ледь дотягуючись, починаю дзвонити. Піраміда під ногами хитається, ворушиться, але я тримаюсь лівою рукою за виступ у кам’яній стіні, а правою щосили бемкаю у дзвона. 12 разів».

«Кінцем нашої подорожі є відвідання монастиря Святої Катерини. Єдина православна обитель у світі, котра ніколи не зачинялася. Не була зруйнована чи розграбована мусульманами під час довгих війн на сході, що вирували тут століттями. Цьому монастирю сам пророк Мухаммед видав охоронну грамоту і заборонив чіпати його ченців. Справа в тому, що головний пророк Аллаху не завжди у своєму житті був шанований та величний. На початку діяльності він був гонимим проповідником-скитальцем, і в одну з його подорожей, ченці монастиря святої Катерини, прихистили його, нагодували, та сховали від ворогів. Тому всі великі мусульманські армії, не чіпали ченців та не руйнували монастиря».