Ви тут:
Полтавщина Суспільство 

Полтавські науковці дискутували про історію українського православ’я, Томос і виклики сьогодення

У Полтавському національному педагогічному університеті відбувся круглий стіл на тему “Українське православ’я: Томос про автокефалію — реалії і виклики сьогодення”. У ньому взяли участь директор Департаменту інформаційної діяльності і зв’язків з громадськістю ОДА Вікторія Пилипенко, начальник відділу національностей, релігій, планування, обліку та звітності Департаменту культури і туризму ОДА Володимир Состін, науковці, студенти, представники громадськості, ЗМІ. Прикметно, що на захід не запрошували священнослужителів: за задумом організаторів, це задавало інший формат дискусії.

Про історичне підгрунтя автокефалії українського православ’я розповіли доцент кафедри всесвітньої історії та методики викладання історії ПНПУ Юрій Вільховий, завідувач кафедри історії України ПНПУ Людмила Бабенко та доцент кафедри історії України ПНПУ Ірина Діптан.

“До 1686 року Київська митрополія існувала як частина того ж Константинопольського Патріархату. Кажуть, що ми піднімаємо давню проблему, яку не слід піднімати. Кажуть, що та територія, яка підпорядковувалася Константинопольському Патріархату, була втричі меншою, ніж зараз. Це так. Але в чиєму піпорядкуванні на момент 1686 року були згадані ще дві третини території? Того ж Константинопольського Патріархату. Іншими словами — зараз Константинополь не подарував, не надав нічого, а просто відновив історичну справедливість”, – зазначив Юрій Вільховий.

Читайте також: Створюється незалежна українська православна церква, якій надається Томос – Росислав Павленко про угоду між Україною і Вселенським Патріархатом

За словами доповідачів, зараз назріло питання просвітництва. Суспільство недостатньо обізнане з наслідками Томосу про автокефалію. Тим більше, що представники Московського патріархату ставлять під сумнів дії Вселенського патріарха, розмірковують про канонічність — неканонічність, погрожують суспільними катаклізмами і т. д. Це дезорієнтує священиків, пересічних громадян. У багатьох виникає питання, чи має держава, зокрема глава держави – президент – займатися проблемами Томосу, контаткувати з представниками Константинополя і т.д.

“Але як Київська митрополія стала складовою Московського патріархату? Без участі держави цього не відбулося б”.

Проблему вузівської, шкільної програми з історії заторкнув кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України ПНПУ Ігор Сердюк. На його думку, період від встановлення у Києві християнства до перенесення “центру” до Москви у підручниках “провисає”.

Говорили і про рівень сприйняття і розуміння українським суспільством ініціативи Константинополя.

“Для мене ставлення до української автокефалії — мірило національної самосвідомості. В Конституції записано, що церква відділена від держави. Але ж я громадянин України, а на державні заходи запрошують московського священика”, – розповідає доктор філологічних наук Олексій Неживий.

Присутні погодилися, що методи насильницького втручання неприйнятні, треба йти на діалог із суспільством. А відкриті суперечки не додають авторитету і підривають довіру до церковних лідерів.