Ви тут:
Полтавщина Суспільство ТОП-новина 

Наступного року на Полтавщині почне функціонувати водолазно-рятувальний підрозділ ДСНС, а у Кобеляках планують добудувати пожежне депо

Два роки тому на Полтавщині стартували перші два пілотні проекти зі створення підрозділів місцевої пожежної охорон (МПО), а нині область вже займає лідируючі позиції в Україні за їх кількістю. На сьогодні створено 45 частин, до кінця року мають з’явитися ще два підрозділи. Загалом в області, відповідно до нормативів розташування, повинні діяти 119 місцевих пожежних охорон. Як свідчить статистика, у 2018 році підрозділи МПО ліквідували 175 пожеж. Це майже 9 відсотків від загальної кількості. Врятовано майна на суму близько 10 мільйонів гривень.

Окрім того, Полтавщина залишається єдиною в Україні, де розвиток місцевої пожежної охорони підтримують коштом обласного бюджету. Про це, про співпрацю із Полтавською обласною радою, будні рятувальників ми говорили із начальником Головного управління ДСНС України у Полтавській області Володимиром Салогубом.

— Утримання підрозділу пожежної охорони обходиться місцевому бюджету близько 1 мільйона гривень на рік. Не такі вже й великі кошти, коли йдеться про безпеку. І чимало громад зрозуміли, що питання таки важливе. Якщо у 2016 році було створено 5 чи 6 підрозділів місцевої пожежної громади, то у 2017 році — біля 20 МПО. На сьогодні на території Полтавської області вже утворено 45 підрозділів місцевої пожежної охорони. Діяльність та матеріально-технічне забезпечення більшості з них побудовано на якісно новій основі, зокрема, на засадах міжмуніципального співробітництва територіальних громад. Звісно, якщо брати по районах, то на сьогоднішній день першість належить Гадяцькому району. Тут створено 5 юридичних осіб, чотири з них повноцінно працюють. До того ж, у Красній Луці пожежна охорона матиме ще два окремих пости. Як свідчить статистика, 45 відсотків пожеж у Гадяцькому районі ліквідовано саме місцевою пожежною охороною.

— ДСНС продовжує забезпечувати комунальні пожежні частини технікою?

— Так. Пожежні автомобілі надавали і надаємо безкоштовно на умовах виконання договорів співпраці у галузі забезпечення протипожежного захисту територій Полтавської області. Йдеться про техніку, що була на озброєнні у підрозділів ДСНС, але виявилася надлишковою. Вона не нова, але діюча, на ходу. Якщо купувати самотужки, для місцевого бюджету це буде дорого. Найпростіший пожежний автомобіль на сьогодні коштує понад 3 мільйони гривень. Якщо брати добре оснащені, котрі ми зараз отримуємо від Служби, закуплені коштом державного бюджету, то це понад 5 мільйонів гривень залежно від комплектації. Техніку ми надаємо, необхідно лише створити юридичну особу, знайти гаражне та побутові приміщення для роботи і відпочинку працівників МПО. Для нормального функціонування підрозділу в 4 зміни мінімально достатня чисельність – 14 працівників МПО, але на початковому етапі погоджуємо 10. У будь-якому випадку, коли стається пожежа, обов’язково на допомогу приходять місцеві жителі, а також прибуває державний пожежно-рятувальний підрозділ. Дозволяємо меншу кількість людей у черговій зміні на першому етапі, а коли у громади буде більше коштів — збільшиться й штат МПО. У західних країнах місцева пожежна охорона — це переважно добровольці.

Володимире Анатолійовичу, а як щодо забезпечення самих підрозділів ДСНС сучасними автомобілями?

— Останнім часом ДСНС України, насамперед, виділяє кошти на пожежну техніку. І це правильно, тому що вкладень у модернізацію пожежних підрозділів тривалий час не було. На моїй пам’яті, техніку ми останній раз отримували ще у 2009 році. Ситуація змінилася лише в останні роки. Торік нам вдалося отримати 5 новеньких пожежних автівок, а загалом за останні 3 роки 15 одиниць пожежної та аварійно-рятувальної. Відповідно і 5 машин, що були до того у використанні наших підрозділів, передали частинам МПО.

На початку наступного року (а можливо ще й наприкінці нинішнього) маю надію теж отримати нову техніку. Міністерство вже розпочало передачу автомобілів в регіони. Служба закуповує сучасну техніку на підприємстві, яке спеціалізується на виробництві пожежних машин. Вона укомплектована обладнанням закордонного виробництва. Цього року комплект ще серйозніший, ніж торік. До нього, зокрема, входить і пожежний тепловізор. Дуже важливий прилад, але через високу вартість придбати його складно. Обладнання дуже потрібне, особливо під час гасіння пожеж та рятування людей у житлових багатоповерхівках, коли потрібно швидко врятувати людей з небезпеки.

А як складаються стосунки ДСНС з обласною владою? Чи маєте підтримку на рівні керівництва, а відтак — і додаткове фінансування потреб із обласного бюджету?

— Маємо чудову співпрацю, повне розуміння ситуації і проблем, які існують у нашої служби. У 2016 році завдяки підтримці обох керівників області — Олександра Біленького та Валерія Головка — було придбано піротехнічний автомобіль виробництва ПрАТ «АвтоКрАЗ». Бо наше управління виявилося таким собі чоботарем без чобіт. «Рідний» «АвтоКрАЗ» виробляє піротехнічну техніку, її мають декілька областей, а в нас не було. Нашу пропозицію підтримали, депутатський корпус прийняв відповідне рішення — і придбали такий автомобіль для ДСНС області.

У 2017 році клопотався про ще одну важливу річ. Придбання аварійно-рятувального човна для Державного пожежно-рятувального загону міста Кременчук. Існує 6 водосховищ Дніпра, та з них найбільше — Кременчуцьке. Всі мають рятувальні катери, окрім Кременчуцького. І було прийняте рішення обласною радою про виділення коштів на умовах співфінансування з ДСНС України, за них і придбали рятувальний катер.

Завдяки цій техніці стало можливе й створення водолазно-рятувального підрозділу в області?

— Так. Дякуючи голові нашої Служби Миколі Чечоткіну, були проведені організаційно-штатні зміни, введені посади водолазів. Вони зараз проходять навчання. Вже наступного року закуповуватимемо необхідне водолазне обладнання. Так що на рятувальному катері працюватимуть і рятувальники, і водолази. Крім цього, по Дніпру багато островів, де люблять відпочивати кременчужани. І ці острови часто горять після відпочинку. Раніш були великі труднощі із гасінням пожеж на островах. Потрібно було телефонувати знайомим, шукати катер чи човен, загрузити обладнання і перевезти на острів. Проходило дві-три години, доки виїздили на пожежу. Нинішнього року завдяки катеру не має жодних проблем — через 5-10 хвилин після виклику рятувальники вже на острові, пожежна мотопомпа стоїть прямо на катері.

До речі, завдяки підтримці обласної адміністрації та обласної ради наступного року маємо ліквідувати довгобуд у Кобеляках. Йдеться про пожежне депо, котре почали споруджувати ще у 2008 році. Тоді була виділена певна сума коштів, виготовлено проект, зробили фундамент та збудували стіни — і закінчилося фінансування. Нині особовий склад працює в складних побутових умовах. Нинішнього року на умовах співфінансування з обласного бюджету було виділено 2 мільйони гривень, ДСНС виділила мільйон. За них плануємо зробити дах, та провести упоряджувальні роботи. Триває тендер на проведення робіт. Наступного року звертатимуся до Миколи Чечоткіна, Олександра Біленького, Валерія Головка: думаю, що гуртом таки добудуємо депо.

Не один десяток років уже обговорюється проблема гасіння пожеж у міських висотках. Власне, йдеться про відсутність драбин необхідної довжини. Адже з року в рік багатоповерхівки зростають все вище й вище, а з обладнанням не склалося.

— І ця проблема залишається й по сьогодні. Обговорював її і з міським головою Кременчука, і з новою владою Полтави. Вони розуміють все, але сучасна драбина коштує біля 25, а то й 35 мільйонів гривень, залежно від виробника, поверховості й марки автомобіля. Неодноразово говорив про це із представниками депутатських корпусів. Якщо не помиляюся, то на наступний рік у бюджеті наддніпрянського міста планується закласти 17 мільйонів на купівлю такого автомобіля. Але коштів може не вистачити. Питання важливе, оскільки гасіння пожеж у будівлях вище 10 поверху є проблемним і на сьогодні залишається відкритим.

Яке майбутнє чекає на місцеву пожежну охорону? Ви особисто бачите перспективу?

— Місцева пожежна охорона має великі перспективи до розвитку. Навіть того одного разу, коли ми їздили переймати досвід до Німеччини, було достатньо, аби зрозуміти, що підрозділи місцевої пожежної охорони потрібні. Звісно, у кожній країні по-різному. У Німеччині, наприклад, державна служба працює лише у містах від 300 тисяч населення. В решті населених пунктів — місцева пожежна охорона. В Україні, відповідно до Стратегії реформування, передбачається передача повноважень об’єднаним територіальним громадам у сфері забезпечення цивільного захисту та пожежної безпеки, що дозволить зменшити чисельність особового складу в державних пожежно-рятувальних підрозділах та скоротити витрати з Державного бюджету України на їх утримання. Тим більше, що завдяки ініціативі голови Полтавської обласної ради Олександра Біленького, громади мають нагоду отримати додаткові кошти на підрозділи місцевої пожежної охорони. Це унікальна практика, якої немає в інших регіонах. Маю на увазі обласний конкурс проектів розвитку територіальних громад Полтавської області. Один із шести напрямків конкурсу стосується саме розвитку комунальних пожежних частин. Цього року, до речі, на конкурс подали 17 проектів. Три з них було забраковано через невідповідність вимогам. Решта — змагатимуться за фінансування для будівництва пожежних депо та центрів громадської безпеки, придбання пожежних автомобілів.

Настя Тополя