Ви тут:
Освіта Суспільство Україна 

МОН перевірить, на що пішла субвенція на кабінети української мови для шкіл нацменшин

МОН промоніторить, як на місцях були використані кошти на обладнання кабінетів української мови у школах з вивченням мов національних меншин – чи були вони витрачені саме на те, що потрібно вчителю для покращення якості викладання.

Про це розповів заступник Міністра освіти і науки Павло Хобзей під час першого засідання оновленого складу Ради представників корінних народів, національних меншин при МОН, що відбулося 6 листопада в приміщенні Міністерства, інформує освітнє відомство.

Він нагадав, що на 2018 рік держава виділила 46,8 млн грн субвенції на придбання обладнання для кабінетів української мови у школах з вивченням мов національних меншин. Найбільше коштів направлено областям, де традиційно функціонує найбільше закладів з навчанням мовами національних меншин: Закарпатській (8,7 млн грн), Чернівецькій (8,9 млн грн), Одеській (5,8 млн грн). Кошти пішли на місця ще в квітні, і наразі вони використані лише на 80%.

«Нас хвилює 2 питання. По-перше, що в листопаді ще є залишок субвенції, але ми розуміємо, що це пов’язано з низькою управлінською спроможністю певних громад. А, по-друге, ми переживаємо, щоб нам не просто звітували, що кошти використано, а щоб вони були витрачені саме на те, що потрібно вчителю для покращення якості навчання. І для цього ми здійснюватимемо спеціальний моніторинг. Зокрема, це питання підійматиметься на найближчій нараді з керівниками обласних органів управління освітою 8 листопада», – сказав Павло Хобзей.

Заступник Міністра також повідомив, що наразі вже надруковані та доставлені на місця двомовні термінологічні словники з польської, румунської, угорської та інших мов. Їх загальний наклад становить близько 77 тисяч примірників.

Окремо Павло Хобзей наголосив, що для МОН є необхідною конструктивна робота оновленої Ради. Так, важливе завдання зараз – це доопрацювання Дорожньої карти імплементації статті 7 «мова освіти» Закону України «Про освіту». І МОН сподівається, що Рада долучиться до цього процесу.

«Ми разом зацікавлені в тому, щоб меншини зберігали свої права, свою ідентичність, могли розвивати власну культуру на українській землі. Але звичайно питання державної мови для нас на чільному місці, бо кожен громадянин України, щоб він міг реалізовуватися та розвиватися в державі, повинен володіти належним чином державною мовою. Ми зацікавлені в діалозі, і проводимо їх регулярно. За підсумками консультацій з представниками нацменшин ми зараз опрацьовуємо Дорожню карту, і сподіваємося, що Рада також долучиться до цього процесу», – зауважив заступник Міністра.

Оновлена Рада є наступницею Громадської ради керівників освітніх програм всеукраїнських громадських об’єднань національних меншин України, що була створена 2009 року. Її склад було оновлено на 70 відсотків. Зараз до складу Ради входять 30 представників громадських об’єднань національних меншин угорської, румунської, гагаузької, єврейської, вірменської, польської, болгарської та інших.

Під час установчого засідання було обрано голову Ради. Нею стала Людмила Коваленко, представник Ради національних спільнот України, керівник БО Центр німецької культури «Widerstrahl».