Ви тут:
Суспільство Цікавинки 

Мешканців станиці Полтавської на Кубані у 1932-му виселили до Сибіру за нездачу хліба

Населення станиці Полтавської — нащадки переселених царицею Катериною ІІ на Кубань запорожців. За переписом 1926 року, в Полтавській було 14306 жителів, з яких 10985 назвалися українцями.

Тут існував перший Всеросійський український педагогічний технікум, викладачем і директором якого був нащадок Полуботка – Микола Міхновський. І хоч в УСРР було оголошено українізацію, уряд не раз відмовлявся фінансувати «шкідливий» педтехнікум.

27 листопада 1932 року на привокзальну площу зігнали усіх мешканців станиці. Прийшов поїзд, викотили з нього кулемети, висипали солдати, вийшов Лазар Каганович.

«Казаки,  сдавайте хлеб по-хорошему. Спрятали вы его, знаем!” – закричав він.

Натовп мовчав, потім почулося: «А ти не пугай. Ми ужо пужатиє! Ми уже бачили таких, як ти!»
Лазар Мойсейович продовжив: «Значит так?! Ну, казаки, пожалеете об этом, и очень!»

Наступного ранку, 28 листопада 1932 р., більшовики підігнали пустий ешелон, загнали туди силоміць і старих, і малих, вивезли в Сибір усе українське населення кубанської станиці Полтавська. Навіть назву станиці змінили: «Нет больше «черной станицы» Полтавской, а есть цветущая станица Красноармейская».

До Полтавської відрядили ідейно перевірених учителів (комуністів і комсомольців). Хати виселених українців зайняли переселенці-колгоспники з Уралу, звільнені в запас червоноармійці й ветерани ОДПУ. 

За матеріалами сайту UA History