Ви тут:
Полтавщина Суспільство Цікавинки 

28 листопада – день пам’яті уродженця Полтави, преподобного Паїсія Величковського

У миру Паїсія звали Петром Величковським. Народився 21 грудня 1722 року в Полтаві, дитячі роки провів в колі сім’ї, де зберігалося благочестя, а в побуті строго дотримувались всіх церковних правил і уставів.

Був 11-ю дитиною в родині полтавського протоієрея Іоанна Величковського, настоятеля Успенського собору. Петро був тихою, мовчазною дитиною, любив читати, а в будинку тримали, традиційно, лише такі книги, які відповідали благочестивим переконанням батьків. У Петра вже в ранній юності прокинулося прагнення піти в монастир і бути ченцем, і це прагнення з роками ставало все сильнішим. 

У 1735–1739 навчався у Київській духовній академії, 1741 прийняв чернечий постриг в інока з ім’ям Платон. Деякий час перебував у Києво-Печерській лаврі, був гравером у Києво-Печерській друкарні. 1743 помандрував у Молдову, а 1746 – на Афон, де жив майже 17 років, заснував там скит св. Іллі-пророка та прийняв чернечий постриг в мантію (другий ступінь чернецтва). Цей скит був під протекцією Коша Запорозької Січі. 1764 разом зі своєю братією переїхав до Молдови в Драгомирну, там прийняв схиму (найвищий ступінь чернецтва) з ім’ям Паїсій.

Суворе монастирське життя, любов до духовної освіти й літ. творчість зробили ім‘я преподобного Паїсія відомим у православному світі. Його численні переклади святих книг протягом тривалого часу були єдиними у вітчизняній літературі. Відомо, що Паїсій займався перекладом аскетичних творів святих отців молдавською і церковнослов’янською мовами. Своєю діяльністю в монастирях України, Молдавії, Греції він відродив старецтво. Його учнями на православному Сході засновано понад 100 монастирів, серед них Софроніївська, Глинська, Оптина пустині. За своє подвижництво Паїсій у 1988 був канонізований церквою.

Преподобний Паїсій завжди пам’ятав про свою рідну землю і наголошував на своєму українському походженні, говорячи і підписуючись «Родимець Полтавський». Нажаль,  російські укладачі житія святого називають його великим російським, молдавським старцем і зовсім не наголошують на його українському походженні.

За матеріалами “Полтавіка. Полтавська енциклопедія. Релігія і церква”