Українські виборці прагнуть бачити більше жінок на виборних посадах, – Іванна Климпуш-Цинцадзе

Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе провела зустріч з жінками-головами об’єднаних територіальних громад (ОТГ) з різних регіонів.

Вона розповіла про стан реалізації державної політики в сфері гендерної рівності різними міністерствами та відомствами, зазначивши, що до цієї роботи підключається дедалі більше владних інституцій. Зокрема, Мінфін і Мінекономрозвитку у 2017 році вперше інтегрували гендерне бюджетування в Стратегію управління державними фінансами на 2017-2021 роки, повідомляє Урядовий портал.

Уряд ухвалив розроблену Мінсоцполітики Державну соціальну програму забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків до 2020 року. МОН системно підійшло до питання гендерної освіти у Стратегії впровадження гендерної рівності та недискримінації «Освіта: гендерний вимір-2020». МВС та Нацполіція активізували роботу з протидії та попередження домашнього насильства, а Мінсоцполітики завершує розробку підзаконних актів для повної імплементації законодавства щодо протидії домашньому насильству, зокрема, створення притулків для жінок, які опинилися в кризовому становищі.

«З часом міністерства все більше розуміють важливість реалізації засад політики рівності чоловіків та жінок і навіть починають змагатися між собою в їх впровадженні. Це дуже гарна тенденція», – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Вона навела приклад активної залученості до цього напряму Віце-прем’єр-міністра – Міністра регіонального розвитку Геннадія Зубка, зазначивши, що Міністерство вже має свій Кодекс рівних можливостей та працює над Гендерною стратегією в умовах децентралізації, та Міністра зовнішніх справ Павла Клімкіна, наголосивши, що  МЗС стало першим Міністерством, яке долучилося до ініціативи He for She і наступного року проведе гендерний аудит.

Віце-прем’єр-міністр зазначила, що системну роботу Уряду з гендерної проблематики активно підтримують іноземні донори, які готові допомагати у реалізації проектів та фінансуванні реформ, особливо у регіонах. Вона подякувала за значну допомогу структурі «ООН Жінки», Національному демократичному інституту (НДІ) та Посольствам Канади та Швеції в Україні. «Наші партнери дають доступ до найкращих міжнародних практик реалізації гендерної політики. Вони готові ділитися своїм досвідом. Іноді не потрібно шукати нові шляхи, якщо є готові рішення, – лише беріть та впроваджуйте їх», – звернулася вона до голів ОТГ.  

Учасниці зустрічі обговорили проблеми, з якими вони стикаються в своїй роботі. Найбільше бракує інституційних процедур для забезпечення гендерної пріоритезації в місцевих політиках, системи координування та моніторингу заходів на місцевому рівні, фахівців з гендерної проблематики.  Також через  нерівномірний перерозподіл ресурсів відчувається нестача коштів на соціальні та медичні послуги, зокрема на належне утримання дитячих садків, амбулаторій, притулків для жінок, постраждалих від гендерно зумовленого насильства тощо. Окремо більшість учасниць наголосила на необхідності освітньої та виховної роботи, зокрема серед дітей та молоді, щодо культивування цінностей поваги та рівності.

Окремою проблемою лишається недостатнє представництво жінок на керівних посадах. За словами Іванни Климпуш-Цинцадзе, спостерігається тривожна тенденція до зниження кількості жінок-голів ОТГ (наразі, за даними Мінрегіону, їх лише 15,4%). До того ж чим більш економічно спроможна ОТГ, тим запекліша передвиборча боротьба та тим менший відсоток жінок-кандидаток у ради та на голови у цих ОТГ.

Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що проблеми рівності стосуються не лише жінок, а й різноманітних вразливих груп, осіб з особливими потребами, а також чоловіків: тривалість життя чоловіків у порівнянні з жінками нижча на 10 років, більше того,  рівень самогубств серед чоловіків в Україні вищий, ніж серед жінок.

«Головний і найцінніший ресурс наших громад – це люди:  конкретні жінки та чоловіки певного віку, соціального стану, зі своїм досвідом та потребами. Саме на захист їхніх прав, на підвищення їхнього добробуту спрямована державна політика гендерної рівності», – наголосила Віце-прем’єр-міністр.

Вона підкреслила, що реформа децентралізації, яка триває в Україні, спрямована на створення ефективної системи місцевого врядування і надає можливості оперативно реагувати на потреби місцевих жителів.

«Суть та ідея гендерного підходу – поставити людину в центр процесу формування політики. Такий підхід дозволяє максимально ефективно використовувати ресурси», – наголосила  Віце-прем’єр-міністр.

Вона зазначила, що українське суспільство хоче змін у цій сфері. Як свідчать результати національного опитування, проведеного НДІ у 2018 році, 60% українців прагнуть більш збалансованого залучення чоловіків та жінок до політичного життя і водночас лише 27% вважають нинішнє представництво жінок у ВРУ достатнім.

Іванна Климпуш-Цинцадзе виділила сильну вертикальну гендерну дизагрегацію, коли переважно чоловіки займають керівні посади, які відповідно є більш високооплачуваними. Прикладом цього є співвідношення жінок та чоловіків у владі: частка жінок-депутаток обласних рад складає 12%, районних – 23%, міських – 28%, сільських – 51%. У Верховній Раді 12% жінок представляють 55% жінок-виборців. Тобто чим нижчий рівень влади, тим більші шанси для жінок бути обраними. 68% українців не погоджуються з тим, що з приходом більшої кількості жінок в політику буде менше кваліфікованих керівників. Навпаки, виборці прагнуть бачити більше жінок на виборних посадах, адже вважають їх не менш підготовленими за чоловіків до прийняття важливих політичних рішень.

За словами Іванни Климпуш-Цинцадзе, є кілька основних складових інтеграції гендерного підходу в громадах. Це, зокрема,  політична воля та особистий приклад посадовців усіх рівнів, розвінчування стереотипів та протидія маніпуляціям, пов’язаним з поняттям гендерної рівності. Це державні пріоритети гендерної рівності: наприклад, на основі Державної програми забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року деякі громади вже створили та затвердили свої програми. Інші важливі компоненти – наявність гендерної статистики, необхідних людських та фінансових ресурсів, а також впровадження кращих практик, серед яких гендерно-орієнтоване бюджетування (механізм, що дозволяє побачити вплив різних рішень на жінок і чоловіків),  підготовка гендерних портретів та профілів громад. 

Учасники зустрічі обговорили позитивні практики застосування гендерного підходу в ОТГ різних куточків України та обмінялися досвідом.  Зокрема, про вже успішно реалізовані проекти розповіли представники Одеської, Вінницької, Харківської, Кіровоградської областей. Іванна Климпуш-Цинцадзе запросила жінок брати участь у регіональних нарадах, поєднаних з навчальними семінарами з питань впровадження політики гендерної рівності, які проводяться в різних регіонах та збирають профільних представників міністерств та ОДА і експертів.

Зокрема, така регіональна нарада з залученням фахівців п’яти областей відбулася 18 вересня у Дніпрі, 11 жовтня пройде в Тернополі, а 30 жовтня – в Житомирі. Керівник програми «Жінки-Лідери» Національного демократичного інституту Олена Єна також запропонувала жінкам допомогу інституту в розробці та впровадженні означених практик, зокрема анонсувала онлайн-курс з гендерно-орієнтованого бюджетування.

«Стратегія гендерної рівності – це стратегія, яку свого часу обрали найбільш розвинені натепер країни Європи. Це країни, які займають перші місця у світових рейтингах за рівнем економіки, демократії, ґендерної рівності та щастя. Ми маємо також всі разом запровадити ці практики у всіх сферах життя країни», – зазначила Віце-прем’єр-міністр.