Ви тут:
здоров’я Медицина Полтавщина Суспільство 

У Карлівському районі медики та пацієнти підтримали спецпроект для жіночого здоров’я

4 жовтня три пересувні амбулаторії  вирушили одразу до двох районів: Карлівського і Чутівського. У двох екіпажах медичні сестри Полтавської обласної клінічної лікарні імені М.В. Скліфосовського працювали з медиками районних центрів первинної медико-санітарної допомоги. У третьому екіпажі, в рамках акції до Всесвітнього дня боротьби з раком молочних залоз, працювали лікар-онколог і фахівець УЗ-діагностики.

За один день встигли обстежити 70 пацієнтів з п’яти сіл.

Вперше за дуже довгий час мешканцям Карлівського району не довелось долати складний шлях до Карлівки, щоб отримати вузькоспеціалізовану медичну допомогу. Звідти дуже проблематично виїжджати – до районного центру їхати майже годину автомобілем і альтернативи немає: тут немає жодного рейсового маршруту навіть раз на тиждень.

Після закриття місцевого підприємства, селяни живуть на пенсії, соцвиплати і орендну плату за земельні паї від фермерів. Постійного надавача медичних послуг, який весь час був би в селищі, немає – сімейний лікар приймає в амбулаторії у сусідньому селі. Багато хто вже уклав декларації. Але за допомогою вузькопрофільних фахівців доводиться їхати, як мінімум, до районної лікарні, або і до самої Полтави.

Жінки залюбки скористались можливістю обстежитись не просто у лікаря-онколога, а доктора медичних наук, професора і завідувача кафедри онкології та радіології з радіаційною медициною УМСА Володимира Баштана.

Якщо у лікаря були сумніви, жінки тут же проходили УЗ-діагностику – професору асистував Іван Максимич, лікар Карлівської ЦРЛ, а головний лікар Карлівського ЦПМСД особисто вела записи оглядів. Деякі пацієнтки погодились розповісти свої історії.

«Ви прийшли тому, що Вас щось турбує, бо просто почули оголошення про приїзд лікарів чи за компанію з односельчанками?», – цим першим запитанням зустрічає кожну пацієнтку Володимир Петрович Баштан. Відповідають по-різному: когось бентежить біль чи дивний зовнішній вигляд, когось знайомі надихнули прийти, хтось наважився зайти, коли опинився в черзі. Далі лікар оглядає і пальпує не лише молочні залози, а й лімфовузли, одночасно слухаючи історії пацієнток – коли народжували, як довго годували грудним молоком малюків, чому зникало молоко і що тоді робили, коли востаннє були в мамолога чи онколога, проходили онкоогляд, чи були травми, що турбує загалом.

Серед майже двох десятків обстежених жінок знайшлась пані, яка 30 років ходить з «ранкою» на грудях, а це зовсім не «ранка» – лікар підозрює базаліому, окрім того, що поряд виявив атерому (доброякісне новоутворення внаслідок закупорювання вивідної протоки сальної залози шкіри).

Базаліома – різновид раку шкіри, який лікується майже у 100% випадків, якщо його не ігнорувати. Місце ураження схоже на ранку, яка погано заживає, покривається сухими шкірками, які потім сходять. Пацієнтці рекомендовано звернутись до хірурга в ЦРЛ – підозріле утворення можна видалити під місцевою анестезією, а після лабораторного дослідження лікарі зможуть встановити точний діагноз.

Не відвідувати лікаря – хибне рішення, яке просто заганяє проблему в глухий кут, а не вирішує її. Особливо небезпечно ігнорувати лікарські рекомендації , якщо є підозра на онкопатології. Це не завжди означає рак – є передракові стани, які успішно лікуються. Але і рак виліковний, якщо виявлений якомога раніше, а пацієнт рішуче налаштований на одужання.

Колишня пацієнтка Полтавського обласного клінічного онкологічного диспансеру, яка живе у цьому селі, 6 років тому позбавилась раку разом з молочною залозою і чудово себе почуває, періодично ходить на профілактичні огляди. От і в день огляду її порадував висновок лікаря – все добре. Володимир Петрович усім таким пацієнтам радить не губитися з поля зору лікарів.

А от 60-річну Віру Петрівну ніби і нічого не турбувало, але зізнається, що нещодавно вдарила молочну залозу, а ще раніше їй діагностували мастопатію, тому як почула про приїзд лікарів, вирішила прийти і обстежитись. Після лікування препаратами стало краще, але інколи проблема нагадує про себе. Як виявилось, жінка – тричі мама і після чергових пологів у неї був мастит. Професор пояснив, як вплинули вікові процеси, як спостерігати за змінами у залозі і як тільки з’являться підозрілі виділення чи проблемне місце змінить колір, потрібно буде звертатись до лікарів.

Ще одна багатодітна мама просто прийшла на огляд, щоб переконатись, що ніяких підозрілих змін, які вона, можливо, не побачила при самообстеженні, немає.

Щоб обстежити 15 пацієнток лікарям знадобилося більше трьох годин. Після короткої технічної перерви комплекси попрацювали в селах Редуте, де переважно мешкає ромське населення, і Тарасівка.

«Ми обстежили 44 мешканці, охопивши своєю увагою досить віддалені села, де мешкає мало людей. Після того, як лабораторія Карлівської ЦРЛ передасть результати аналізів крові, з ними працюватимуть сімейні лікарі. У нас понад 70% населення обрали лікарів і уклали декларації», – підбила підсумки головний лікар Карлівського ЦПМСД Людмила Терентьева.

Наскільки для Полтавщини актуальний субпроект «Запровадження інноваційної моделі системи надання послуг хворим на гіпертонію у Полтавській області», вкотре підтверджують результати обстежень і висновки лікарів.

«Як і планували, попрацювали у селах Лисиче і Охоче. Мешканці цих населених пунктів дуже позитивно оцінили роботу медиків і саму ідею пересувних амбулаторій, адже знають як працює пересувний флюорограф і користуються тими послугами теж. Особлива подяка за підйомник від людей похилого віку, яким важко піднятися сходами або кудись їхати за медичною допомогою. До молодшого медичного персоналу приєдналась сімейний лікар Людмила Степанова, адже у цих селах більшість – пацієнти, які обрали її за свого лікаря. Обстежили 26 мешканців. Варто зазначити, що майже у півтора десятка обстежених жінок і чотирьох чоловіків виявили артеріальну гіпертензію. Коли будуть готові результати аналізів, сімейний лікар матиме над чим попрацювати з пацієнтами індивідуально», – розповіла головний лікар Чутівського ЦПМСД Інна Сидоренко.