Ви тут:
Полтавщина Прес-релізи Суспільство 

Питання юрисдикції розгляду судами подань державних виконавців про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника, – роз’яснення Дар’ї Бриндак

Постановою Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №545/3611/17-ц за касаційною скаргою ПАТ «Марфін банк» на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 05.12.2017 та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 08.02.2018 у цивільній справі за поданням старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про примусове проникнення до володіння боржника було скасовано постанову Апеляційного суду Полтавської області від 08.02.2018 та передано справу для продовження розгляду судом апеляційної інстанції.

Особливістю вказаної справи є те, що державний виконавець звернувся з поданням до місцевого суду у порядку цивільного судочинства для отримання дозволу на вчинення виконавчих дій, передбачених Законом України  «Про виконавче провадження», на виконання рішення ухваленого у порядку господарського судочинства.

За загальним правилом, усі процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у господарських справах вирішуються відповідно до вимог Розділу V Господарського процесуального кодексу України.  

Разом з тим чинне процесуальне законодавство містить певні особливості, за яких уможливлюється вирішення процесуальних питань, пов’язаних із виконанням судових рішень, ухвалених у господарських справах саме у порядку цивільного судочинства.

Згідно з  Законом №1404-VIII, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника – фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб. За наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи виконавець має право безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника – фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб тощо.

Відповідно до ст.439 Цивільного процесуального кодексу України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника – фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Вказані норми встановлюють особливі правила підсудності, а саме, що подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника розглядається не судом, який видав виконавчий документ, а судом за місцем знаходження житла чи іншого володіння особи.

Господарський процесуальний кодекс України ні в чинній редакції, ні в редакції, чинній на час звернення державного виконавця з поданням до суду та його розглядом судом першої інстанції, ні в редакції, чинній на час перегляду справи апеляційним та касаційним судом, не містить норм, які б регулювали можливість звернення органів державної виконавчої служби до суду з поданням про надання дозволу на примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи в порядку господарського судочинства.

З огляду на вищевикладене, практика звернень державних виконавців із поданнями про надання дозволу на примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника до суду за місцем знаходження житла чи іншого володіння фізичної особи в порядку цивільного судочинства визнана Великою Палатою Верховного Суду правильною та такою, що в повній мірі відповідає вимогам закону.

Перший заступник начальника ГТУЮ у Полтавській області  Дар`я Бриндак