Ви тут:
Полтавщина Суспільство 

Полтавець став співавтором громадського проекту Закону про державну мову

Цього тижня – 4 жовтня – парламентарі можуть обговорити і прийняти у першому читанні Законопроект №5670 «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Одним із авторів Закону, що покликаний утвердити українську мову в усіх сферах суспільного життя, став уродженець Полтави, співкоординатор всеукраїнської громадської організації «Простір свободи» Тарас Шамайда.

Робота над законопроектом розпочалася відразу після Революції гідності, але передісторія сягає 2012 року. Тоді Партія регіонів «протягла» сумнозвісний закон Ківалова-Колесніченка. Одразу ж з боку громадськості розпочалися спроби прийняти альтернативний закон. Над цим працювали різні правники й мовники, проекти реєстрували, проте без проукраїнської більшості у Верховній Раді шансів на ухвалення не було.

2014 року на той час нардеп, голова Комітету з питань культури і духовності, а нині віце-прем’єр В’ячеслав Кириленко і низка громадських діячів мали намір повернутися до цих текстів. Проте багато хто ще й тоді, у час найгарячішої фази російського вторгнення вважав: закон розхитуватиме ситуацію, особливо на сході і на півдні.

“Позиція влади була жорстка — закон розхитуватиме ситуацію. Приймемо його — і Путін нападе. Хоч на той час він уже напав” – розповів у інтерв’ю для сайту ГО «Рух захисту української мови» Тарас Шамайда.

За чотири роки, вважає Тарас, в Україні русифікацію не подолано, і зволікання стає небезпечним. Тож різні громадські організації почали об’єднуватись, щоб працювати над новим мовним законом.

“Це підняли на державний рівень. Півроку тому створили Раду з впровадження української мови в усіх сферах суспільного життя при Міністерстві культури».

Над текстом працювало близько сорока осіб. Це мовознавці, лінгвісти, правники, представники органів влади та члени громадських ініціатив. Робочу групу очолив професор Володимир Василенко – найкращий в Україні фахівець із мовного права. Він розробляв закони ще в радянській Україні.

«Паралельно розробляється закон про мовні права національних меншин. Однак державний статус української і права нацменшин – це різні сфери, вони мають різну природу. Іншими мовами можуть озвучувати програми на телебаченні. Але виключно для задоволення потреб нацменшин чи з освітньою метою: уроки англійської, наприклад. Натомість, зараз більшість телепередач російською — для основної української аудиторії», – повідомив Тарас Шамайда.

Він навів приклади з практики низки країн ЄС, де державну мову оберігають набагато жорсткіше. Так, у Франції штрафують за вживання на вивісках синонімів нефранцузького походження, а в Латвії не можна влаштуватися на роботу без мовного сертифіката.

Серед основних положень, передбачених проектом закону “Про державну мову”:

Державні службовці зобов’язані володіти українською мовою. Українська — єдина мова судочинства. У медицині, сфері послуг і торгівлі працівники ведуть документацію та звертаються до клієнтів українською. Програмне забезпечення в держустановах повинно мати український інтерфейс. За державний кошт видають книжки лише українською. Навчання у вищих навчальних закладах — тільки українською. Лише окремі предмети можна викладати офіційними мовами Європейського Союзу. У школах і дитсадках допустиме викладання мовами нацменшин. Друковані ЗМІ можуть виходити лише українською мовою або у двомовному форматі. У деяких випадках дозволено видавати офіційними мовами ЄС. Публічна неповага до мови прирівнюється до наруги над державною символікою. За порушення закону передбачений штраф. 

Нещодавно оприлюднили відкрите звернення до парламенту з вимогою скористатися історичним шансом і невідкладно прийняти Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Його підписали провідні українські журналісти, громадські діячі, музиканти, волонтери, літератори, історики, мовознавці та ін. Серед підписантів був і Тарас Шамайда.

“Українська мова є не просто засобом спілкування чи надбанням культури. Це важливий елемент конституційного ладу, фактор державної єдності й національної безпеки”, – йдеться у зверненні.

Статтю Тараса Шамайди, у якій всебічно проаналізований громадський мовний законопроект, оприлюднив сайт “Тексти“. 

 

.