Ви тут:
Полтавщина Прес-релізи Суспільство 

Пільги та компенcації, на які можуть розраховувати працівники ветеринарної медицини, – пояснення Управління Держпраці

Чинне законодавство України передбачає пільги та компенсації працівникам ветеринарної медицини – пільгове пенсійне забезпечення, скорочену тривалість робочого тижня, встановлення доплати за роботу в шкідливих і небезпечних умовах праці та надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці.

Про пільги та компенсації працівникам ветеринарної медицини інформує головний державний інспектор Управління Держпраці у Полтавській області Людмила Чумак.

Правом на пільгове пенсійне забезпечення користуються ті працівники ветеринарної медицини, хто виконує роботи, передбачені Списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461, повний робочий день. До них належать працівники, безпосередньо зайняті на роботах з мікроорганізмами 1 групи, проти яких не розроблено ефективних засобів профілактики та лікування, та працівники, які виконують роботи з мікроорганізмами 1-2 груп небезпеки. Перелік таких працівників передбачений розділами ХХІІІ та XXXIII «Загальні професії (у всіх галузях господарства)» відповідного Списку.

Роботи в шкідливих умовах праці на протязі кожного п’ятирічного періоду повинні бути підтверджені результатами атестації робочих місць. Зайнятість у шкідливих умовах повинна становити не менше 80% робочого часу та кількість показників шкідливих виробничих факторів має бути достатньою для підтвердження пільгового пенсійного забезпечення.

Право на скорочений робочий тиждень надається за умови зайнятості працівника у важких та шкідливих умовах праці не менше 50 відсотків робочого часу згідно з Переліком виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 № 163 (далі – Перелік). В Переліку у розділах 27 «Сільське господарство» (підрозділ «Ветеринарна медицина») та 30 «Лабораторії» зазначені як професії та посади працівників ветеринарної медицини, так і характер виконуваної ними роботи.

Отже, для визначення права на скорочену тривалість робочого тижня за роботу із шкідливими умовами праці необхідно враховувати всі норми зазначеного вище Переліку.

Відповідно до статті 100 КЗпПУ працівникам, які працюють на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, встановлюється підвищена оплата праці, що регулюється Порядком, затвердженим постановою Державного Комітету СРСР праці і соціальних питань та Секретаріату ВЦРПС від 03.10.1986 № 387/22-78 «Про затвердження Типового положення про оцінку умов праці на робочих місцях і порядку застосування галузевих переліків робіт, за якими можуть установлюватися доплати робітникам за умови праці». Доплату працівникам встановлюють у відсотках до посадового окладу (тарифної ставки) за результатами атестації. До прийняття відповідних актів законодавства України тимчасово на її території застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України відповідно до постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 № 1545-ХІІ.

Згідно Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 17.11.1997 № 1290, працівники ветеринарної медицини мають право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці яка надається при зайнятості працівника на роботах з особливим характером праці не менше 50 відсотків робочого часу та відповідає характеру виконуваної роботи, зазначеним даним Списком.

Статтею 8 Закону України «Про відпустки» також передбачено, що конкретна тривалість відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним або трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.