Ви тут:
Полтавщина Суспільство 

Історія, яку слід пам’ятати: на Полтавщині з’явився новий туристичний маршрут (ФОТО)

Відтепер за один день можна відвідати головні пам’яті місця області, пов’язані з німецько-радянською війною.

Відповідно до обласної програми розвитку туризму і курортів на 2016 – 2020 роки та вшанування пам’яті жертв Другої світової війни Департамент культури і туризму облдержадміністрації 27 жовтня презентували інформаційно-просвітницький тур за маршрутом Великі Липняги (Семенівський район) – Хорольська яма – Шумейове урочище.

«Сьогодні презентували маршрут бойової слави, присвячений Днювизволення України від фашистських загарбників, який святкується 28 жовтня. Він охоплює пам’ятні місця, пов’язані з Полтавщиною та подіями Другої світової війни», – розповіла заступник директора Департаменту культури та туризму Полтавської облдержадміністрації Ірина Удовіченко.

Туристична подорож розпочалася з Великих Липнягів – населеного пункту Семенівщини, який став сумно відомим після подій завершальної частини німецької окупації осені 1943 року. 19-23 вересня того року німці спалили все село, розстрілявши чи кинувши живцем у вогонь загалом 371 людину (дорослі та діти).

«Ті часи були жахливими: людей групами спалювали живцем, вбивали цілими родинами. У жодному разі ми не маємо право забувати загиблих під час німецької окупації», – розповіла голова об’єднаної селищної територіальної громади Семенівщини Людмила Милашевич.

У рік здобуття Україною Незалежності у Хоролі відкрили Меморіальний комплекс «Жертвам нацизму», який знаходиться на місці однієї з найкривавіших пам’яток Другої світової війни. Саме тут у 1941-1943 роках німці перебудували цегляний завод на табір смерті, у якому через нелюдські умови загинули близько 90 тисяч людей різних національностей та віросповідань.

«З вересня 1941 по вересень 1943 року на західній частині нашого міста на території цегляного заводу існувала одна з найжахливіших катівень для військовополонених Червоної Армії, яка за німецьким реєстром мала ще одну назву – Дулаг 160. Зараз вхід на територію самого заводу закритий, бо це приватна власність, але цю її частково видно з боку одного з пам’ятників загиблим», – розповіла представник Хорольського краєзнавчого музею Неля Петльована.

У свою чергу Шумейкове урочище стало фінальною крапкою у катастрофі Південно-Західного фронту Червоної Армії, яким керував генерал-полковник Михайло Кирпонос. 20 вересня 1941 року зведена колона штабів фронту та 5-ї армії підійшла до хутора Дрюківщина Лохвицького району, за 15 км на південний захід від Лохвиці. Там вона була атакована головними силами німецької 3-ї танкової дивізії. У останньому бої, що відбувся у самому урочищі, загинув сам Кирпонос та переважна більшість його помічників.

«У нашій області не так вже й багато місць, схожих на наше. Цей комплекс був відкритий у 1976 році. Загиблих у вересні 1941 році знаходять і по нині: лише за останнє десятиліття тут було перепоховано останки 45 бійців.Скільки насправді точно тут загинуло людей? Навіть зараз нічого невідомо. Говорять, що 800, але мені здається, що більше», – зізнався директор меморіального комплексу урочище Шумейкове В’ячеслав Гвоздовський.

 

Олег Дубина


Перейти до вмісту