Ви тут:
Суспільство Україна 

Дмитро Туптало — український святий із російською “пропискою”

4 жовтня згадують пам’ять видатного українського діяча, великого святителя, автора багатьох богословських праць – Димитрія Ростовського (Туптала). Дмитро Туптало, чернець-подвижник, людина енциклопедичних знань, талановитий проповідник, письменник, автор і укладач однієї із найпопулярніших протягом двох століть книг для церковного і сімейного читання – “Житій світих”.

Сталося так, що, в силу російського самодержавного ідеологічного домінування упродовж двох століть, Димитрія, котрий з 58 років життя піввіку жив і працював в Україні, штучно перетворили в російського церковного і культурного діяча. При цьому стверджується, що найплідніший період його життя нібито припадає на останні «російські» вісім років, коли його було висвячено на митрополита Тобольського, а згодом поставлено митрополитом Ростовським. Після 1757 р., коли було проведено його офіційну канонізацію і Московська Православна Церква зачислила до лику своїх святих, він став першим святим синодального періоду.

Народився майбутній святий 11/17 грудня 1651 року в сім`ї козацького сотника Сави Григоровича Туптала. Навчався в Києво-Могилянському колегіумі. У 1668 р. прийняв чернечий постриг під іменем Димитрія. Відомий проповідник («Український Златоуст») на теренах України, Литви та Білорусі, проповіді виголошував на «украинском наречии». Після чернечого постригу св. Димитрій упродовж тридцяти років проживав і проповідував у різних українських й білоруських монастирях, проводячи життя в молитві, пості, читанні і праці над проповідницькими, богословськими творами.

“Хто має від Бога дар і не користується ним — злодій є. Хто правду говорить, ненавидять того. Хто працював на мамону, на Бога працювати не може” – писав святитель.

У 1701 році Димитрія, на той час відомого гетьманського проповідника, богослова, ігумена було поставлено в архиєреї і призначено на митрополита Тобольського. Проте Туптало не радів навіть своїм найвищим посадам Тобольського, а згодом Ростовського митрополита. «Не радів, бо добре знав, що єпископство – це найтяжчий тягар, який Господь кладе на плечі людини!»

Прибувши у Ростов у 1702 році, за призначенням Петра І, Димитрій познайомився із російським духовенством, вжахнувся від їхнього цілковитого невігластва і відсутності внутрішнього благочестя.

Він заснував у Ростові духовне училище, чи семінарію, котра поділялася на три класи і мала за Димитрія 200 учнів. Він утримував це училище з власних доходів, сам перевіряв успіхи учнів, стежив за їхнім благочестям, викладав церковні науки. Це був перший зразок семінарії у Російській Церкві.

Похований у церкві Зачаття Богородиці Спасо-Яковлєвського монастиря в Ростові. На честь відомого земляка на його батьківщині у Макарові збудовано Свято-Димитріївський храм УПЦ КП,де зберігається часточка мощей святого.

За матеріалами ДСС, УІНП