Ви тут:
Полтавщина Суспільство ТОП-новина 

4 райони замість 25-ти: як за новим адміністративно-територіальним устроєм житиме Полтавщина

22 лютого у Верховній Раді України зареєстрували проект Закону про засади адміністративно-територіального устрою України №8051.

У липні профільний парламентський Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування підтримав розроблений законопроект та рекомендував ВР прийняти його за основу. Тоді він отримав і позитивний висновок Ради Європи, говорили, що він відповідає кращим практикам європейського самоврядування.

За новим законопроектом в Україні діятиме три рівні системи адмінтерустрою: регіональний, субрегіональний та базовий

Законопроект 8051 має нові засади адміністративно-територіального устрою України і відміняє досі чинний Указ ВР УРСР 1981 року, який не відповідає Конституції України і встановлює правила, а не змінює устрій України. Він дає чітке визначення адміністративно-територіального устрою, адміністративно-територіальної одиниці та населеного пункта.

За новим законопроектом в Україні діятиме три рівні системи адмінтерусторю: регіональний, субрегіональний та базовий. Він визначить і адмінтеродиниці усіх рівнів: громада, район, регіон. Та категорії населених пунктів: село, селище, місто.

У пояснювальній записці до проекту цього Закону йдеться, що необхідність його прийняття зумовлена тим, що Національним законодавством у сфері адміністративно-територіального устрою не надано визначення терміну «адміністративно-територіальної одиниці».

– В Україні продовжують існування складні територіальні утворення, на території яких функціонують окремі адміністративно-територіальні одиниці та сформовані відповідні місцеві ради (так звані «матрьошки»). Така ситуація породжує низку проблем. Це невідповідність існуючого стану речей сфери адміністративно-територіального устрою та побудови системи місцевого самоврядування у багатьох регіонах України положенням Конституції України. Вона знаходить своє відображення практично у всіх напрямах діяльності органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб – починаючи від формування місцевих бюджетів, управління майном, соціальними галузями і закінчуючи конфліктами навколо розмежування компетенції, – йдеться у пояснювальній записці.

Однією з основних причин неефективності діючої системи влади на місцях є неузгодженість окремих норм Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та недосконалість законодавства щодо порядку вирішення питань адміністративно-територіального устрою.

В Україні відсутнє законодавство, що визначає порядок утворення, реєстрації, перетворення адміністративно-територіальних одиниць, а також населених пунктів

Основним Законом України встановлено, що систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села. Натомість, де-факто на території України існують 885 селищ міського типу, що не передбачено Конституцією України.

– Пунктом 29 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України віднесено утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів. Всі інші питання щодо утворення адміністративно-територіальних одиниць законодавчо не врегульовані.

В Україні відсутнє законодавство, що визначає порядок утворення, реєстрації, перетворення адміністративно-територіальних одиниць, а також населених пунктів. Відтак це породжує низку проблем, пов’язаних з упорядкуванням назв адміністративно-територіальних одиниць та населених пунктів, їх обліком та своєчасним внесенням змін до первинного реєстру.

Зокрема значні ускладнення спостерігаються в питаннях найменування і перейменування населених пунктів, обліку населених пунктів, адміністративно-територіальних одиниць, органів місцевого самоврядування. На сьогодні облік даних про кількість територіальних громад та органів місцевого самоврядування відповідно до чинного законодавства здійснює Верховна Рада України. Облік населених пунктів і адміністративно-територіальних одиниць в областях ведеться обласними радами. При цьому рішення уповноважених органів державної влади і місцевого самоврядування з питань найменування і перейменування назв населених пунктів як сьогодні, так і раніше набували і набувають чинності після опублікування повідомлень про них у «Відомостях Верховної Ради України».

– За даними проведеної перевірки Комітетом Верховної Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, 12110 офіційних бланків місцевих рад встановлено 324 факти помилкових назв сільських, селищних та міських рад, 902 випадки помилок у назвах населених пунктів. Виявлено 566 населених пунктів, визначення категорій яких здійснено з порушенням законодавства, 42 населених пункти взагалі відсутні в офіційному обліку, 54 населених пункти, які офіційно обліковуються, на місцевому рівні не значаться, 81 місцева рада перенесла свій адміністративний центр.

Місцеві ради, у назвах яких допущено помилки, мають свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи з назвою, яка офіційно не обліковується, отримали дозволи від дозвільної системи МВС на виготовлення печаток і в результаті використовують офіційні бланки та печатки з помилками у назвах. Зазначені помилки також присутні в документах громадян – паспортах, свідоцтвах про народження, документах про право власності на землю, нерухомість, спадщину, купівлю-продаж, дарування та інших, що породжуються відсутністю їх первинного реєстру.

Законопроектом 8051 вводяться поняття: адміністративно-територіального устрою України, системи та рівнів адміністративно-територіального устрою, адміністративно-територіальної одиниці, населеного пункту (село, селище, місто);

встановлюються: засади на яких будується адміністративно-територіальний устрій, органи, до повноважень яких належить розгляд і вирішення питань адміністративно-територіального устрою, порядок утворення та ліквідації адміністративно-територіальних одиниць, встановлення і зміна їх меж, віднесення населених пунктів до категорії сіл, селищ, міст, найменування і перейменування населених пунктів, адміністративно-територіальних одиниць;

врегульовуються питання щодо Державного реєстру адміністративно-територіальних одиниць, сіл, селищ, міст, що входять до складу цих одиниць.

Наразі законопроект погоджений без зауважень: Міністерством внутрішніх справ України, Вінницькою, Волинською, Донецькою, Житомирською, Закарпатською, Запорізькою, Івано-Франківською, Кіровоградською, Львівською, Луганською, Миколаївською, Одеською, Полтавською, Рівненською, Тернопільською, Херсонською, Хмельницькою, Чернівецькою, Чернігівською обласними державними адміністраціями; із зауваженнями, які враховано частково: Міністерством фінансів України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Дніпропетровською облдержадміністрацією; із зауваженнями, які не враховано: Міністерством аграрної політики та продовольства України.

– Проект Закону стосується питань адміністративно-територіального устрою як базової системи для формування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, реалізації державної регіональної політики. Його прийняття матиме позитивне значення для реалізації державної регіональної політики, розвитку місцевого самоврядування, здійснення виконавчої влади на місцях, забезпеченню надання всім громадянам України, незалежно від місця їх проживання, гарантованого державою стандарту соціальних послуг, – йдеться у пояснювальній записці.

Основні аспекти даного Закону та питання, що зміниться на Полтавщині після його прийняття, прокоментував “Новинам Полтавщини” радник з питань децентралізації Полтавського центру розвитку місцевого самоврядування Олександр Ісип.

Він розповів, що у рамках децентралізації, органам місцевого самоврядуванню нададуть скільки повноважень, скільки воно може взяти і виконати.

От у нас наразі є маятник — з одного боку – децентралізація, з іншого – централізація. Зараз його розхитали. Я – за децентралізацію, але є багато людей, які за централізацію. І де зупиниться цей маятник ніхто не знає. Від цього залежатиме й адміністративно-територіальний устрій нашої держави, – зазначив Олександр Ісип.

Радянська система управління була дуже складною, її часто називали імперською, вона передбачала жорстку вертикаль влади, коли команда з центру йшла дуже стрімко на “низи” і виконувалася миттєво.

– Сьогодні ця система уже не працює. Зараз передбачається, що вона буде працювати по горизонталі за принципом конкуренції, обміну досвідом, креативом, творчістю людей та їхньою відповідальністю. Київ створює “Країну громад” – Київ-регіон-громада. У цій ланці районів, як гравців, немає. Громади мають бути потужними, тому їх кількість треба зменшити з 13,5 тис. до 1,5 тисячі. Це зменшить кількість чиновництва і збільшить спроможність органів влади, де будуть сконцентровані кадри, ресурси, фінанси.

Олександр Ісип розповів, що зараз у Полтавській області є 4 реальних міста, які розташовані так, що можна об’єднати громади в райони більш-менш безболісно — це Кременчук, Полтава, Миргород, Лубни.

– Їх треба було б назвати повітами, але в Конституції написано — райони. Буде 4 райони, але це зовсім не ті райони, які були до цього. Будуть ліквідовані усі 25, а натомість створені 4 нові з зовсім іншими повноваженнями. Простій людині у цей район ніколи не треба буде їхати. Бо усі послуги вона зможе отримати на місцях, у своїх громадах. А РДА матиме більш управлінський характер. Буде координувати, моніторити та контролювати державні органи виконавчої влади.

Він зазначив, що так буде простіше, бо якщо, наприклад, вирішать у Кременчуцькому районі зробити програму по утепленню, то зроблять один типовий проект на усі приміщення. Або, наприклад, якщо схочуть робити якусь пожежну охорону чи термомодернізацію в лікарнях, чи закупівлі в лікарні, то це краще робити госпітальним округом. Це здешевить послуги на виготовлення документації.

У свою чергу, область буде займатися регіональним розвитком.

– Буде змінена система щодо населення. Буде тільки три градації — село, селище і місто. Від центру громади буде називатися відповідно і громада — сільська, селищна чи міська. І в громаду так само входитимуть міста, селища чи села. Громада буде прирівняна до міста обласного значення. Міст районного значення не буде. Буде дуже просто — село, селище чи місто входитимуть в громаду, громада входитиме в район, район — в область.

Чому країна згодилася на це?

– Новостворені райони будуть значно економічно сильнішими, ніж ті що є, виконуватимуть інші завдання, а головне — вони не достатньо сильні для того, щоб у них розквітав сепаратизм. Розподіл на 4 райони трохи послабить область. Райони будуть гравцями, а не так як раніше, просто виконавцями. Найголовніше, за новим адмінтерусторєм, Київ співпрацюватиме на пряму з громадами.

От зараз, райони ліквідовуються. І дивіться що відбувається — землі Держгеокадастр уже передав на місця. Принципові речі Київ перекидає на громади, бо там люди, там вони живуть, і вони мають ними розпоряжатися. Але маятник, про який я говорив вам на початку, може зупинитися у будь-якому місці після будь-яких виборів. Я штовхаю до децентралізації. Але народ повноваження брати не готовий. Тому вікно в Європу відчинилося не на повну, – підсумував Олександр Ісип.

Перейти до вмісту