Ви тут:
децентралізація Полтавщина Суспільство 

У Кременчуцькому районі можна відвідати страусину ферму, поспати на бджолах та прогулятись водосховищем (ФОТО)

Представники 5-х об’єднаних громад Кременчуцького району — Пришибської, Піщанської, Недогарківської ОТГ та Білецьківської сільської ради — продовжують вивчати об’єкти кластеру сільського зеленого туризму «П’ять перлин Дніпра». Після Омельницької ОТГ, де існує маршрут “Екологічна стежина Володимира Вернадського”, цього разу оглядали туристичні локації Піщанської та Недогарківської ОТГ.

У селі Піщане вже років 7 працює «Страусина ферма», на якій налічується налічується 7. Там відвідувачі можуть не лише подивитись на страусів, а й придбати страусині яйця — одне може замінити 30 курячих.

«Це африканський страус, живуть вони приблизно 70-75 років. Зараз їм по 6 років, то вони як діти. Ростуть дуже швидко. Самці чорні, самиці сірого кольору. Зріст — 2 метри, як випрямиться, то рукою не дістати. Вони живуть в загороді, взимку гуляють на вулиці, а на ніч заходять у сарай. А влітку і спати можуть на вулиці. Годую мілким сіном, туди добавляю зерно, борошно. Коли спекотно, розправляють крила і таким чином охолоджують тіло. Несуть 1 яйце в два дні. Яйце важить 1,6 кг, це як 30 курячих», – розповідає господар ферми Віталій Яценко.

У цьому ж селі є готельно-ресторанний комплекс «ВК». На території знаходяться капличка, Дівочий фонтан, ставок, конюшні, дворівневий погріб, гектари посаджених яблунь, вишень, черешень.

Історія комплексу сягає 19-го століття, коли у 1859 році німець Карл Марр заснував садівниче товариство. Буквально за 10 років воно значно розширилось, але в 1917 році все занепало. За час Радянського союзу товариство розквітало, розповідає директор комплексу Василь Камський.

«Троянда, яка вирощувалась тут, користувалась попитом у Франції. Радянський союз закінчився, підприємство збанкрутувало, виживало за рахунок дешевого природного газу, в 70-і роки викопали ставок, коли 150 га треба було забезпечувати поливною водою, побудували теплиці. З 90-х років це занедбаний куточок, поля були захаращені смітниками, все було зруйновано. Підприємство почали відновлювати на початку 2000-х років. З 2014-го почали займатись садівництвом. За 4 роки посадили яблунь 46 га, черешень 8 га, персики, абрикоси. З весни цього року ведеться активна робота зі збільшення площі під садами».

Ще одним туристичним об’єктом є садиба «Солодка бджілка» у селі Кривуші Піщанської ОТГ. Господарі пропонують відвідувачам спробувати на собі апітерапію — сон на вуликах. Не обійдеться і без дегустації медовухи та чаювання з медом й імбирно-медовими пряниками.

«Сам відпочиваю, після роботи особливо корисно поспати на вуликах. Це заспокоює нервову систему. Потроху люди приїжджають. Цього року хлопець регулярно привозив маму після інсульту, говорив, що після таких процедур вона почала себе краще почувати. 440 разів за секунду бджола взмахує крилами і від цього йде вібрація. Мед це солодка вода. Щоб з нектару вийшов мед, бджолам треба певний відсоток води випарувати. А для цього махають крилами. Бджола зношується і тому літом вони живуть до 30 днів. Взимку бджоли, які не беруть участь у зборі меду, живуть до 6 місяців», – говорить господар садиби Микола Гречаний.

Родзинкою Недогарківської громади є човнова прогулянка вздовж узбережжя Кременчуцького водосховища, що починається у селі Максимівка. Таким чином, туристи матимуть нагоду побачити найвищу точку узбережжя Лівобережної України — гору Пивиху з моря.

Нині 5 об’єднаних громад Кременчуцького району працюють над розробкою буклету, куди будуть занесені всі туристичні об’єкти кластеру.

«Уже створене некомерційне підприємство «П’ять перлин Дніпра». Виготовляємо буклети, готуємо сувенірну продукцію і з 3 по 5 жовтня презентуватимемо свій кластер зеленого туризму на Всеукраїнській виставці в Києві», – зазначає сільський голова Недогарківської ОТГ Віра Пащенко.

Як повідомляють експерти Регіонального хабу для центральної України Програми U-LEAD, нині цей кластер зеленого туризму потрібно монетизувати, а для цього необхідно вдосконалити. Передовсім – інфраструктуру, щоб туристи знали, де конкретно знаходяться садиба, ферма, комплекс, користуючись інформаційними вказівниками.

На місцях потрібно облаштовувати і відпочинок для гостей, і організовувати цікаву програму на кожному об’єкті. При розробці варто враховувати й інклюзивну складову, адже туристами можуть бути не лише люди з інвалідністю, а й мами з візочками. Експерти наголошують на тому, що зелений туризм полягає у максимальному залученні мешканців громад до повноцінного функціонування туристичного кластеру.