Ви тут:
Культура Суспільство 

У Бібліотеці майбутнього вже п’ять текстів, які прочитають лише через століття

Корейська письменниця Хан Ган, відома за книжкою «Вегетаріанка», приєдналася до проекту «Бібліотека майбутнього».

Її новий роман можна буде прочитати тільки через сто (точніше, через дев’яносто шість) років, пише Читомо.

До цього часу виростуть посаджені в 2014-му в Норвегії дерева, на яких книги надрукують.

Хан Ган розмірковує на тему майбутнього її тексту: «У Кореї молодятам бажають жити разом сто років. Це звучить майже як ціла вічність. Я, звичайно, не проживу ще сто років. І ніхто з тих, кого я люблю. Цей невблаганний факт змусив мене подумати над великою частиною мого життя. Чому я пишу? З ким я таким чином розмовляю?»

Книгу письменниця передасть Бібліотеці майбутнього в травні. Шотландська художниця Кеті Патерсон, яка започаткувала проект, зазначає, що Хан Ган змушує читачів сумніватися в людстві, але в той же час вірити в людську гідність; Патерсон впевнена, що дерева надійно збережуть почуття письменниці, і в XXII столітті стане ясно, що ці почуття не мають терміну давності.

Бібліотека майбутнього — суспільний арт-проект, який полягає у тому, щоб упродовж століття (2014—2114) збирати щороку твори популярних письменників і не оприлюднювати їх для загалу аж до закінчення проекту.

Критерій, за яким обирають письменника, звучить так: «Визначний внесок у прозу або поезію, а також вміння привернути увагу нашого та майбутніх поколінь».

2114 року сто паперових томів вийдуть обмеженою кількістю примірників, які надрукують, використовуючи тисячу дерев, що спеціально висадили у лісі Нордмарка. Проект започаткувала Кеті Патерсон влітку 2014 року. Рукописи зберігатимуться у спеціально облаштованій залі нової будівлі публічної бібліотеки Осло, яку планують відчинити 2020 року на території району Бьорвіка.

Інші автори в «Бібліотеці майбутнього»:

2014 — Маргарет Етвуд, Scribbler Moon.

2015 — Девід Мітчелл, From Me Flows What You Call Time.

2016 — Сйон, As My Brow Brushes On The Tunics Of Angels or The Drop Tower, the Roller Coaster, the Whirling Cups and other Instruments of Worship from the Post-Industrial Age.

2017 — Еліф Шафак, The Last Taboo