Ви тут:

Щодо надання додаткової соціальної відпустки за двома підставами, – роз’яснення Держпраці

Щодо надання додаткової соціальної відпустки за двома підставами  надає роз’яснення  головний державний інспектор Управління Держпраці у Полтавській області Братусь Лариса Олексіївна.

За статтею 19 Закону України «Про відпустки» – жінці, яка працює і має двох  або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або яка всиновила дитину, матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А1 групи, одинокій матері; батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А1 групи, який виховує їх без матері (у тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А1 групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП).

За наявності кількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

Кожну підставу, визначену ч.1 цієї статті, слід вважати окремою підставою, а саме:

  • жінка, яка має двох або більше дітей віком до 15 років;
  • жінка, яка має дитину з інвалідністю;
  • жінка, яка усиновила дитину;
  • одинока мати;
  • мати особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А1 групи:
  • батько дитини, яку він виховує без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
  • батько особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А1 групи, яку він виховує без матері (у тому числі й у разі перебування матері в лікувальному закладі);
  • особа, яка взяла дитину під опіку;
  • особа, яка взяла під опіку особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А1 групи;
  • один з прийомних батьків.

Чинним законодавством не передбачено терміну давності, після якого працівник утрачає право на додаткову соціальну відпустку. Якщо він з якихось причин не скористався правом на неї за попередній рік чи за кілька попередніх років, то має право використати її.

Щодо кількості невикористаних відпусток, які можуть бути надані працівникові впродовж робочого року, то обмеження загальної тривалості відпусток упродовж року (59 календарних днів не поширюється на соціальні відпустки.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України «Про відпустки» в разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А1 групи.