Ви тут:
Освіта Полтавщина Суспільство ТОП-новина 

Нова українська школа: що дає свідоцтво досягнень першокласників

З 1 вересня в Україні запрацювала реформа Нової української школи. Разом з цим і чимало нововведень. Одне з них – запровадження свідоцтва досягнень для першокласників, яке містить 51 показник. За ним вчителі і будуть оцінювати маленьких учнів.

Як пояснює Міністерство освіти і науки України, оцінки, які були раніше, є каральними і абстрактними. Запроваджуючи таку форму оцінювання, прагнуть стимулювати першачків до навчання.

Табелі, які отримують учні після завершення кожного навчального року, показують лише академічний рівень знань. Свідоцтво ж, навпаки, має ще й соціальний рівень – там вчитель може прописати свої рекомендації для кращого опанування предмету. А в табелях такого немає, пояснює директор Департаменту освіти і науки Полтавської ОДА Олена Харченко.

“В основі Нової української школи лежить компетентнісне навчання. Воно передбачає не просто, щоб дитина отримала знання. А щоб вона вміла працювати в команді, вирішувати проблеми, пропонувати ідеї. Раніше був табель. І за ним можна було оцінити лише академічний рівень компетентностей. Як дитина встигає — на 1,2,10 балів і т. д. А соціальної компетентності у табелі не видно. Тому завдання свідоцтва досягнень — розкрити потенціал кожної дитини, підтримати і надихнути її на навчання, щоб вона працювала далі. Таким чином, школа дає батькам повну характеристику дитини про її досягнення у 1-у класі. У табелі було все просто — предмети і оцінки. Тут навпаки, в першу чергу характеристика особистісних досягнень — як дитина працює на уроці, ставить запитання чи ні, чи виявляє інтерес до навчання, чи спілкується з дітьми. Це набагато легше і для батьків, і для учнів. У табелі ж цього не видно. Якщо там стоїть 2-а і все, то тут пишеться — “потребує значної уваги і допомоги”. А це сигнал для вчителя, для батьків. І в кінці вчитель дає рекомендації — “прочитати текст протягом 15 хв” чи “розв’язати 5 прикладів”. А батьки пишуть “прочитали” чи “зробили”.

Запроваджуючи свідоцтво досягнень, прагнуть досягти того, щоб батьки знали рівень знань своїх дітей і шлях, як цього досягти. Адже конкретних оцінок не буде перші два класи. Починаючи з 3-го, учнів будуть оцінювати балами. Освітяни впевнені, що школярі не матимуть стресу від незвичного оцінювання. Бо вчителі мають їх поступово готувати до цього.

“1 і 2 клас йде описове оцінювання. Але вчитель має підвести і батьків, і дитину до того, що в 3-у класі з’являться бали. Це робиться не для того, щоб дітей розділити на двієчників та відмінників, а для того, аби кожна дитина і батьки бачили, які кроки треба зробити, щоб вирівняти пізнавальний процес. Ми навчаємо дітей не для того, щоб вивчити і забути, а для того, щоб пізнавати навколишній світ. І в свідоцтві видно, в якій сфері дитина успішна, а в якій ні. І тоді це потрібно підтягувати. Щоб до 3-го класу вивести всі показники на один рівень”, – запевняє Олена Харченко.

Свідоцтво містить два блоки. Перша частина – особисті досягнення – заповнюється двічі протягом навчального року. У жовтні – проміжне оцінювання та в травні – підсумкове. Друга частина – предметні компетенції – заповнюється лише в травні в межах підсумкового оцінювання. Вони поділені на такі предмети як «Математика», «Українська мова», «Я досліджую світ», «Технології», «Мистецтво», «Фізична культура», «Іншомовна освіта» і «Мова вивчення».

Оцінювати учнів можна за 4-ма рівнями: «має значні успіхи», «демонструє помітний прогрес», «досягає результату з допомогою вчителя», «ще потребує уваги і допомоги», кожен з яких має відведену колонку.

Мама першокласниці Наталія говорить, що про такий документ у школі не говорили. Адже ще зарано – минув лише перший місяць навчання.

“Батьки ніяк не втручаються у навчальний процес, портфель у школі, книжки, зошити, канцтовари теж. Що сама дитина розповість, те і знаю. Які можуть бути досягнення за такий короткий термін? У них ще адаптація триває. Очевидно будуть збори, тоді й поінформують. Про це можна буде говорити хоча б після першої чверті. Не буде так, що жодного оцінювання, а тоді відразу 100-бальна система. Спочатку їх почнуть оцінювати вербально — добре чи погано, а потім вже потроху ставитимуть бали”, – говорить свою думку полтавка.

Дійсно, нині у першокласників триває адаптаційний період. Але вчитель вже складає характеристику класу і кожного учня окремо для себе.

“Перший місяць — адаптаційний. Батькам, можливо, ще й не показали цього свідоцтва, про нього говоритимуть через місяць-два. Тим часом вчитель сам знайомиться з класом, дітьми. Зараз ще вчитель не може сказати загальної картини. Але щодня він спілкується з батьками і в усній формі говорить, де у дитини плюси, а де мінуси. Це робиться для того, щоб бачили прогрес дитини”, – розповідає Олена Харченко.

Психолог Олена Дацун вважає, що у першокласників є багато інших стресофакторів, що оцінки у них далеко не на першому місці. Інша річ – як ставляться до цього батьки учня.

«Можна безліч разів вводити різні системи оцінювання першачків – 5-бальну, 12-бальну, зі смайликами чи табелями досягнень – суть явища при цьому не змінюється. Що для першокласника оцінка? Сама по собі вона абсолютно не важлива. У першокласника стільки інших стресофакторів, що оцінка – стоїть в їх переліку далеко після нового колективу, режиму, діяльності і т. ін. Важливою «оцінку» для дитини роблять її батьки – а саме їх очікування успішності від дитини. Що отримав? А як інші справились? Скільки 5-тірок отримав? – і не важливо, що дитина вчиться за 12-бальною системою. Доки батьки будуть перекладати на дитину вирішення власних комплексів і очікувань, незалежно від того, в якій формі буде виражатись оцінка, вона буде завдавати негативного психологічного впливу на першокласника», – пояснює психолог.

Викладач Центрального державного педагогічного університету імені В.В.Винниченка Олена Чорна підтримує ідею відмови оцінок у першому класі. Адже на її думку, саме за перші 4 роки школа методом заучування предметів «губить» 80% таланту дитини.

«Оцінка, особливо низька, деструктивно впливає на несформовану психіку дитини: вона породжує невпевненість (“Я хороший, лише, коли гарно вчусь”), нездорову самооцінку (“Я хороший, коли інші гірші-мають нижчі оцінки), руйнує критичне мислення і прагнення до творчості (адже зазвичай гарна оцінка – вивчений предмет, а не власне, творче пояснення). Загальновідомо, що за перші 4 роки навчання традиційна школа “губить” 80% талантів у дитині, привчаючи її мислити шаблонно, відповідати лише, коли спитають, замінювати свою думку на заучений (в ідеалі напам’ять!) матеріал. Насправді, ми оцінюємо не рівень розвитку і прогрес дитини, чого насправді хотілось би, а рівень “привченості” дитини до шаблонних дій і заучування. Основне завдання початкової школи саме у цьому: показати, як це радісно пізнавати світ, привити любов до навчання, мотивувати тим, що сьогодні ти стаєш кращим, ніж вчора. Тоді вчитель школяру і провідник, і помічник. Він допомагає розвинути сильні якості і глибше пізнати те, що хоче сам учень. З потрібною швидкістю і глибиною. А батьки виступають союзниками. Саме для них, на мою думку, і варто формувати психологічні рекомендації. Але не зачитувати на клас, не порівнювати дітей», – вважає викладач.