Ви тут:
Суспільство ТОП-новина Україна 

“Без суду і слідства”: 100 років від початку “червоного терору”

5 вересня 1918 року Рада Народних комісарів більшовицької Росії прийняла Постанову «Про червоний терор», нагадують у прес-службі Українського інституту нацоінальної пам’яті. Декретом проголошувалася «боротьба з контрреволюцією, спекуляцією та іншими злочинами шляхом ізолювання «класових ворогів» у концентраційних таборах і шляхом фізичного знищення всіх осіб, причетних до білогвардійських організацій, змов і заколотів».

Терор та насильство більшовики на чолі з Леніним застосовували з перших днів захоплення влади. Ще 7 грудня 1917-го була створена ЧК (Всеросійська надзвичайна комісія) на чолі з Феліксом Дзержинським. Розправи стали одним із пріоритетних напрямків державної політики.

У журналі «Червоний терор» 1 листопада 1918-го чекіст Мартин Лаціс відверто і цинічно коментував урядовий декрет: «Ми не ведемо війни проти окремих осіб. Ми винищуємо буржуазію як клас. Не шукайте на слідстві матеріалів і доказів того, що обвинувачений  діяв ділом або словом проти радянської влади. Перше питання, яке ми повинні йому поставити, – до якого класу він належить, якого він походження, виховання, освіти або професії. Ці питання й повинні визначити долю обвинуваченого. У цьому – зміст і сутність червоного терору».

Володимир Ленін засуджував «м’якотілість» репресивних органів і закликав «заохочувати енергію й масовидність терору проти контрреволюціонерів». 13 червня 1918-го було прийнято декрет про відновлення смертної кари (її показово відмінили відразу після Жовтневого перевороту).

Офіційно про початок «червоного терору» оголосив ще 2 вересня 1918 року Яків Свердлов і тоді ж була видана відповідна постанова Ради народних комісарів. Наступного дня нарком внутрішніх справ Григорій Петровський (той самий, якого пізніше називатимуть українським старостою) у своєму розпорядженні бідкатиметься, що розстріли відбуваються недостатньо масово.

Навіть коли 1921-го радянська влада проголосила НЕП, Ленін наголошував: «Найбільша помилка думати, що НЕП поклав кінець терору. Ми ще повернемося до терору й до терору економічного».

 

«Червоний терор» забрав величезну кількість життів. Фахівці оцінюють кількість жертв тільки органів ЧК до 50 тисяч. А Особлива комісія генерала Антона Денікіна з розслідування більшовицьких злочинів за 1918-1919 роки оцінює кількість загиблих у 1,7 млн. чоловік.

Одна з особливостей «червоного терору» – неймовірні тортури, яких зазнавали жертви насильства. В Україні Харківське ЧК практикувало скальпування і «знімання рукавичок з кистей рук», у Полтаві і Кременчуці священиків саджали на кіл. У Катеринославі застосовували розп’ятті й побиття каменями. В Одесі офіцерів прив’язували ланцюгами до дощок і відправляли їх в топки. Або розривали навпіл колесами лебідок чи опускали по черзі в казан з окропом і в море.