Ви тут:
децентралізація Суспільство Україна 

Адміністративне рішення про утворення нового устрою громад і районів є незворотнім, – В’ячеслав Негода

Головне питання Всеукраїнської наради-семінару для представників органів місцевого самоврядування, що пройшла в селищі Затока на Одещині, стосувалося процесу децентралізації і, зокрема, створення нового адміністративно-територіального устрою.

Основна дискусія точилася навколо того, як запобігти конфлікту компетенцій між районними радами, об’єднаними територіальними громадами та районними державними адміністраціями. Учасники заходу погоджуються, що настав час вирішувати це питання, бо воно поступово переростає в серйозну проблему, повідомляють у прес-центрі ініціативи “Децентралізація”.

Про можливі шляхи завершення процесу формування спроможних громад та реформування районів портал «Децентралізація» поспілкувався з першим заступником Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України В’ячеславом Негодою.

Від учасників наради-семінару часто чули, що процес добровільності формування громад вичерпує себе і необхідно приймати адміністративні рішення. Як це зробити технічно, ніби, зрозуміло, а політично?

Дійсно, учасники заходу, а це близько 320 представників всіх рівнів органів місцевого самоврядування, зазначають, що районні органи влади і громади все більше схиляються до якнайшвидшого вирішення цього питання, оскільки конфлікт компетенцій та невпевненість негативно впливають на роботу.

Вважаю, що в першу чергу політичний діалог має відбутися в областях. Основою для цього мали б стати перспективні плани формування спроможних громад, схвалені обласними радами. І вони повинні розроблятися на основі урядової методики. Поки що ні один з них повністю не відповідає цій методиці і вимагає суттєвого доопрацювання.

Але є області, які вже зараз могли б стати першими у затвердженні на рівні парламенту адміністративно-територіального устрою громад і районів. Ще до виборів 2020 року у таких областях можна було б упорядкувати систему територіальних органів виконавчої влади.

Тобто в усіх районах, де створюються чи вже є об’єднані громади, так чи інакше маємо локальний конфлікт?

Де керівники органів місцевої влади більше дбають про розвиток та добробут людей, а не керуються особистими амбіціями, там знаходять порозуміння і працюють на спільний результат. Але такі приклади, швидше, поодинокі. У більшості випадків представники об’єднаних громад, окрилені новими можливостями та певною незалежністю, не вважають за потрібне співпрацювати з районною ланкою влади, а представники райрад та РДА не можуть змиритися з втратою адміністративного, фінансового впливу на громади, якими вони ще вчора «керували».

І особливо це актуально для районів більша частина територій яких вже в об’єднаних громадах.

Дійсно, вже маємо 17 районів, територія яких на 100% покрита ОТГ. Там районний рівень влади по факту майже повністю втратив свої функції. У 137 районах об’єднані громади займають понад 50% території. Громади продовжують об’єднуватися, отже кількість таких районів зростатиме, що призведе до нових локальних міжвладних конфліктів. Тривале продовження владних протистоянь на все більшій території не йде на користь місцевому розвитку, не виправдовує очікувань людей і створює передумови для дискредитації реформи з децентралізації.

Чи є підстави сподіватися, що базовий рівень, тобто 100% спроможних громад сформуються добровільно і після цього можна буде перейти до формування нового районного рівня?

Ні, усі громади добровільно не об’єднаються. Це нереально, навіть якщо б не було опору з боку окремих районних чи обласних (згадаємо Закарпаття) органів влади, а також політиків та бізнес-груп. Все одно залишиться чимало тих, хто вріс у стару систему, кому комфортно і не хочеться жодних змін. З іншого боку, не можна допустити, щоб ця територіально-правова невизначеність закріпилася після чергових місцевих виборів у 2020 році. Місцеві вибори мають відбутися на новій територіальній основі громад і районів.