Ви тут:
Суспільство ТОП-новина Україна 

29 вересня – день пам’яті жертв Бабиного Яру

29 вересня згадують одну з трагічних сторінок історії України – масових розстрілів 29 – 30 вересня 1941 року у Бабиному Яру в Києві. Жертвами нацистів стали українські  націоналісти, євреї, роми, радянські військовополонені, пацієнти київської психіатричної лікарні, заручники та інші національні чи соціальні групи, яких окупанти вважали ворогами або ж “просто зайвими”. Бабин Яр – це некрополь для більше ніж 100 000 цивільних громадян та військовополонених. У цю кількість не включено малолітніх дітей до 3-х років, яких теж вбивали, але не рахували.

19 вересня 1941-го війська Вермахту увійшли до Києва. За кілька днів вибухнули будівлі у Київській цитаделі та на Хрещатику. Вибухи стали зручним приводом для окупантів провести показову каральну акцію. У підривах звинуватили євреїв, насправді ж організаторами цих вибухів були радянські диверсанти. 28 вересня в Києві з’явилися оголошення, в яких наказували всім євреям міста зібратися зранку наступного дня в урочищі Бабин Яр на північно-західній околиці Києва. Багато з тих, хто прийшов до місця збору, насправді гадали, що їх переселятимуть.

Розстріл відбувався на майже півкілометровому відтинку яру, який закінчувався за теперішньою станцією метро «Дорогожичі». Людей змушували роздягатися догола та спускатися до яру, де клали долілиць, шар за шаром, а вздовж рядів ішли німецькі поліцейські й вбивали їх пострілами в потилицю. Потім німецькі сапери підривали схили, щоб засипати тіла, і змусили військовополонених вирівняти дно яру.

За два дні (29-30 вересня) загинула 33 771 особа. Згідно з німецькими документами, розстріли в Києві безперервно продовжувалися до середини листопада 1941-го. Основну масу розстріляних у цей період становили євреї.  

Взимку 1941-1942-го у Бабиному Яру загинули члени Організації українських націоналістів. Нацисти розгортають свої репресії не лише проти бандерівців, але й представників інших течій українського визвольного руху. Загалом у Бабиному Яру загинув 621 український патріот. Тут обірвалося життя української поетеси, члена ОУН (м) Олени Теліги.

Пам’ятник Олені Телізі

Коли німці вже розуміли, що їм доведеться відступати, то постаралися приховати сліди своїх страхітливих злочинів. Проте сталося повстання в’язнів, і свідкам вдалося вижити. Проте Радянська влада не дуже зацікавилася злочинами своїх попередників.

Бабин Яр – київське урочище, яке стало символом політики нацистів щодо своїх ідеологічних ворогів у роки Другої світової війни, а також символом політики замовчування у повоєнні, радянські роки.

У 60-х роках Бабин Яр був за рішенням радянського керівництва засипаний, пізніше там був розбитий парк, споруджені житловий масив і телецентр, а привселюдно згадувати про трагедію було небажано. Попри це, наприкінці вересня 1966 року кияни без дозволу влади зібралися у Бабиному Яру, щоб вшанувати пам’ять загиблих там євреїв. Тим вони започаткували традицію відзначення роковин трагедії Бабиного Яру.

Пам’ятник дітям, загиблим у Бабиному Яру

Врешті громадська активність змусила владу  у 1976 році поставити монумент із невиразним написом “Пам’ятник радянським громадянам та військовополоненим солдатам і офіцерам Радянської армії, розстріляним німецькими окупантами в Бабиному Яру”.  Тривалий час цей пам’ятник лишався єдиним монументальним втіленням трагедії Бабиного Яру. Лише в 1991 році, майже одночасно з розпадом СРСР, тут з‘явилася бронзова менора – іудейський семисвічник. Свої пам’ятники мають і роми, й інші жертви нацистів.

Бронзова кибитка на честь ромів, загиблих у Бабиному Яру

25 лютого 2017 на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» у Києві відкрили пам’ятник визначній діячці національно-визвольного руху, діячу ОУН, поетесі Олені Телізі.

За матеріалами ітернет-джерел: 24 Канал, Радіо Свобода, УІНП