Ви тут:
Полтавщина Суспільство 

100 років тому народився випускник Полтавського педінституту Василь Сухомлинський

28 вересня 1918 року в с. Омельник (нині Онуфріївський район Кіровоградської області)  народився видатний педагог, вчений, публіцист, письменник, поет Василь Сухомлинський. У бідній селянській родині було 4 дітей, і всі стали вчителями.

Сухомлинський закінчив семирічку в рідному селі, потім вчився в медичному технікумі, але незабаром пішов звідти. Саме мати спонукала його до педагогічної діяльності, бо бачила в ньому потенціал. 
З 1935-му почався його педагогічний шлях. У 17 років Сухомлинський став вчителем заочної школи недалеко від рідного села. Потім перевівся до Полтавського педагогічного інституту заочником і закінчив його в 1938 р.
“Мені випало щастя вчитися два роки в Полтавському педінституті,  – згадував потім він, – Педагогіка там звучала, не як засушені фрази”.

У 1941 році, під час Другої світової війни, добровольцем йде на фронт, був важко поранений. Осколок снаряду залишився в його грудях назавжди.

Як тільки випала нагода, він повернувся на Батьківщину і став завідувачем районного відділу народної освіти. Проте вже незабаром попросився назад до школи.

У 1948 році Василь Олександрович стає директором Павлиської середньої школи (Кіровоградська область) і беззмінно працює там протягом 23 років до кінця своїх днів. Тоді це була звичайна, пересічна школа, до того ж ще і майже зруйнована за роки війни, відомою її зробив Сухомлинський. Він перетворив її на справжню педагогічну лабораторію, де видобував скарби педагогічної мудрості. Він влаштував біля школи квітник, “сад матері”, де учні висаджували яблуні, плодами з яких згодом пригощали своїх матерів.

Василь Олександрович, як ніхто інший у вітчизняній педагогіці, мужньо ставив і розв’язував проблему формування в молоді національного і естетичного світобачення. У Москві його систему не сприйняли і називали “педагогическим сюсюканьем”.

З легкої руки Сухомлинського в педагогіці з’явилося поняття «уроки мислення» – уроки, які змушували дітей молодшого шкільного віку дивитися на світ і розкривати його найскладніші взаємозалежності тощо.

В дусі українських культурно-історичних традицій вчитель констатував, що мудрість є найважливішою прикметою людини. В його працях часто знаходимо вислови «мудра людська любов», «мудрість жити», «гідність — це мудрість тримати себе в руках». Педагог цілеспрямовано формував у кожного вихованця вміння бути маленьким філософом, осмислювати світ через красу природи.

Василь Сухомлинський є автором 48 монографій, понад 600 статей, 1500 оповідань і казок, притч та новел для дітей. Найвідоміша його праця – «Серце віддаю дітям», перекладена на 30 мов світу, її перевидавали 54 рази.

За матеріалами інтернет-джерел