Ви тут:
Споживач Суспільство Україна 

Як українські кредитори порушують права своїх клієнтів

Фінансові установи будуть продовжувати порушувати права своїх клієнтів, поки парламент не схвалить відповідні законопроекти, що зможуть захистити українців. До такого висновку дійшли учасники прес-конференції “Захист споживачів фінансових послуг: як покращити становище українців”, що відбулась у Харківському медіа-центрі “Час” за підтримки Проекту USAID “Трансформація фінансового сектору”.

Прийняття Закону “Про споживче кредитування”, що набрав чинності 10 червня 2017 року, мало стати важливим кроком на шляху захисту прав споживачів фінансових послуг. Адже Закон встановив зобов’язання фінансових установ щодо чесної поведінки при рекламі, розкритті інформації, умовах кредитів, повідомленні реальної вартості кредиту та виборі страхових компаній. Але, за даними Проекту USAID “Трансформація фінансового сектору” (візити методом “таємного покупця” у відділення банків, фінансових компаній та кредитних спілок), є значні розбіжності між нормами Закону та практикою фінансових установ.

Зокрема, щодо заборони реклами безпроцентних кредитів – кожен десятий знайдений рекламний матеріал говорив, що кредит надається під 0%, або близьку до нуля ставку. Крім того, фінустанови в документації не зазначають та неправильно вказують усно реальну річну процентну ставку (РРПС) та загальну вартість кредиту для споживача: консультанти називають розмір мінімальної ставки (яка, як правило, низька – 0,01%), але “забувають” сказати про значні комісії за видачу та місячні комісії, в результаті яких РРПС становить 200% річних і більше. Поширеною залишається заборонена практика нав’язування страхових полісів, коли позичальники не мають можливості вибирати страхову компанію – жодному “таємному покупцю” не дали скористатися правом на вибір страхової компанії.

Постає питання: чому фінансові установи продовжують порушувати законодавчі вимоги?

“Основною причиною недобросовісних практик є відсутність у регуляторів фінансового ринку достатніх повноважень, особливо права накладати штрафи за порушення прав споживачів. Другою причиною є те, що фінансові установи мало зробили, щоб змінити свої практики та привести їх у повну відповідність до вимог закону”, – прокоментувала ситуацію заступник керівника Проекту USAID “Трансформація фінансового сектору” Юлія Вітка.

Проблема у тому, що разом із законом “Про споживче кредитування” “йшов у пакеті” законопроект 2456-д “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захист прав споживачів фінансових послуг”, який мав надати регуляторам фінансового ринку (НБУ, НКЦПФР, Нацкомфінпослуг) необхідні інструменти правозастосування, тобто перевірки, порушення справ, штрафи та інше. Проте законопроект 2456-д і досі не прийнятий.

“Поки законопроект 2456-д не буде схвалений, регулятори не зможуть контролювати виконання Закону “Про споживче кредитування” та іншого законодавства, що покликане захищати споживачів фінансових послуг. Фінансові установи демонструють низький “добровільний” рівень дотримання норм Закону на практиці – тож регулятори фінансового сектору мають отримати інструментарій для забезпечення “примусового” виконання”. Це сприятиме цілісності та прозорості фінансових ринків, мінімізуватиме ймовірність виникнення фінансових пірамід та запобігатиме шахрайству, а також підвищить довіру населення до фінансової системи України”, – вважає заступник голови Комітету Верховної ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Руслан Демчак.

У зв’язку з частим порушенням прав споживачів між ними та фінансовими установами виникають спори. Але у конфліктах з фінансовими установами українці залишаються незахищеними. На сьогодні такі спори може вирішувати лише суд. За результатами досліджень, тільки 10% українців довіряють українській судовій системі.

Дієвим інструментом розв’язання конфліктних ситуацій між споживачами фінансових послуг та фінансовими установами має стати запровадження установи фінансового омбудсмена, передбачене законопроектом № 8055 “Про установу фінансового омбудсмена”. Це – інституція, що буде вирішувати у позасудовому порядку спори, пов’язані з наданням фінансовими установами послуг споживачам. Фінансовий омбудсмен, у першу чергу, буде намагатися здійснити медіацію, примирити сторони спору (у країнах ЄС ця процедура є успішною у 60-70% випадків). У разі неможливості досягнення примирення, фінансовий омбудсмен буде розглядати спір і приймати відповідне рішення. У законопроекті закладено такий алгоритм призначення фінансового омбудсмена, що дозволить йому бути максимально незалежним. Рішення буде прийняте неупереджено, компетентно та швидко – до 60 днів (для порівняння, українські суди можуть розглядати такі справи 1-2 роки). Як показує світовий досвід, така неупереджена та професійна інституція користується довірою громадян.

“Цей законопроект – спроба побудувати чесну, неупереджену і, найголовніше, ефективну систему вирішення спорів на фінансовому ринку. Він, у певному сенсі, є революційним, тому, що може змінити всю філософію взаємовідносин між фінансовими установами та споживачами. В їх основі буде довіра”, – впевнена експерт із захисту прав споживачів фінансових послуг Проекту USAID “Трансформація фінансового сектору” Тетяна Бурак.

На думку експертів фінансового ринку, надання контролюючих функцій регуляторам фінансового ринку (НБУ, НКЦПФР, Нацкомфінпослуг) та запровадження установи фінансового омбудсмена забезпечить новий рівень захисту прав споживачів фінансових послуг та припинить практику безкарного порушення їхніх прав.