Ви тут:
Полтавщина Прес-релізи Суспільство 

Фахівці Першого полтавського місцевого центру з надання БВПД консультують щодо письмового опитування учасників справи в якості свідків

У порівнянні з ЦПК-2004 новий процесуальний закон вводить більш жорсткі стандарти доказування. Тепер успіх в цивільній справі буде залежати не від блискучих промов в суді, а від попередньої роботи адвоката по збиранню доказів. Цивільний процес стає більш “письмовим” і це треба враховувати.

Про основні нововведення, з якими доводиться стикатися в судах усіх інстанцій роз’яснюють фахівці  Першого полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (ст.ст. 83, 177 ЦПК України). Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч.8 ст. 83 ЦПК України).

Ще одна можливість подати докази з’являється у позивача при поданні відповіді на відзив, а у відповідача – при поданні заперечень на відповідь, оскільки процесуальний закон дозволяє додавати до цих заяв відповідні докази (ст.ст. 179, 180 ЦПК України).

Тепер сторона має право задіяти дуже корисний інструмент, який спрямований на встановлення фактичних даних, поставивши в першій заяві по суті справи 10 запитань опоненту. Правильно поставлені запитання можуть бути формою витребування доказів. Адже якщо поставлене запитання пов’язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів (ст. 93 ЦПК України). Причому, це стосується будь-яких учасників справи, до кола яких ст. 42 ЦПК України відносить не тільки сторін, але і третіх осіб незалежно від того, з яких підстав треті особи залучені до справи. Крім того, питання можуть стосуватись визнання опонентом певних обставин справи, оскільки обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (ст. 82 ЦПК України).

Учасник зобов’язаний дати вичерпну відповідь окремо на кожне запитання. Від імені юридичної особи відповіді дає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Такі відповіді подаються до суду та направляються запитуючому не пізніше як за 5 днів до підготовчого засідання, а у справі, що розглядається в порядку спрощеного провадження, — до першого засідання та оформлюються у вигляді заяви свідка. До неї додаються копії відповідних письмових чи електронних доказів.

Не буде перебільшенням сказати, що мистецтво поставити 10 питань опоненту по справі скоро стане окремою галуззю риторики. Гостроти додає та обставина, що такі запитання можна поставити лише один раз – у першій заяві по суті справи (позовній заяві, відзиві відповідача). Тобто, другого шансу поставити такі питання вже не буде (ст. 93 ЦПК України).

Аби процедура не суперечила Конституції, учаснику справи надано право відмовитися від відповідей на поставлені запитання щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, які здатні спричинити юридичну відповідальність для них. Також не можуть бути допитані недієздатні, особи, які перебувають на обліку чи на лікуванні в психіатричному закладі, адвокати, священнослужителі, судді, присяжні, дипломати.

Можна відмовитися від відповіді, якщо поставлено більше ніж 10 запитань або поставлене запитання не стосується обставин справи. Про наявність таких підстав потрібно повідомити іншого учасника та суд у ті самі строки.

Законом передбачено, що тільки за клопотанням іншого учасника справи суд може визнати підстави для відмови від надання відповіді на поставлені запитання відсутніми та зобов’язати учасника справи надати відповідь (ст. 93 ЦПК України). Фізична особа не має права відмовитися давати показання, крім показань щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів (ст. 71 ЦПК України). Юридичні особи скористатися цією можливістю не можуть.

Нажаль, закон прямо не передбачає наслідків відмови учасника справи від надання відповідей. Суд не може, наприклад, визнати певну обставину, для з’ясування якої позивач ставив відповідні питання, а відповідач ухилився від відповіді на них, бо відсутня пряма вказівка закону про це. Але за невиконання процесуальних обов’язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2018 р. це 1762 х 3 = 5 286 грн.).

Цікаво, що суд не має повноважень “зняти” будь-яке з таких питань. Але у іншої сторони є право не відповідати на запитання, якщо воно не стосується суті справи.

Для успішного захисту своїх прав, громадянам бажано попередньо звернутися за кваліфікованою правовою допомогою. У такому випадку кожен, хто вважає що його права порушені може звернутися за наданням безкоштовних роз’яснень та консультацій до Першого полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: м. Полтава, вул. Міщенка, 2, з понеділка по п’ятницю з 9.00 до 18.00 або за тел. (0532)50 27 22

Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103 звінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні).