Ви тут:
Суспільство Україна 

23 серпня Європа вшановує пам’ять жертв сталінізму та нацизму

Згідно з рішенням Європейського парламенту 2008 року, 23 серпня – це День пам’яті жертв сталінізму та нацизму. Цей день на офіційному рівні відзначається у Європейському Союзі з 2009 року, повідомляє прес-служба Українського інституту національної пам’яті.  23 серпня 1939 року Радянський Союз та нацистська Німеччина підписали Пакт Молотова-Ріббентропа, що послужив пусковим механізмом Другої світової війни.

Цей документ зафіксував змову між двома найбільшими тоталітарними режимами історії та відкрив дорогу до розв’язання найкривавішого конфлікту у світовій історії.

За цією угодою сторони зобов’язувалися утримуватися від нападу один на одного і дотримуватися нейтралітету у випадку, якщо одна з них ставала об’єктом воєнних дій третьої сторони. До тексту договору додавався таємний додатковий протокол, яким встановлювалося розмежування територіальних інтересів сторін у Європі – розподіл країн Східної Європи на сфери німецьких і радянських інтересів.

Таємний протокол являв собою злочинну змову керівників двох тоталітарних режимів – диктаторів націонал-соціалістичної Німеччини та комуністичного СРСР.

Він передбачав ліквідацію низки держав (Польщі, Литви, Латвії, Естонії), та задоволення територіальних інтересів країн-підписантів договору за рахунок третіх країн. Пакт з його таємним протоколом відкрив шлях Німеччині до воєнної агресії проти Польщі та розв’язання Другої світової війни. Саме тому його кваліфікують як злочин проти миру та людства.

Радянський диктатор Сталін, вочевидь, не  прагнув «соборності» України та Білорусії – він дбав про військово-стратегічні інтереси СРСР, а не про майбутнє українців і білорусів. Сталін домагався розширення території й посилення могутності СРСР, прагнув поширення комуністичних ідей на захід.

Внутрішніми мотивами Сталіна, вірогідно, були зміцнення особистої влади та поширення її на нові території. Риторика про необхідність визволення братів (українців і білорусів), про єдність України була ширмою експансіоністських планів вищого керівництва СРСР.

За тиждень після укладання договору – 1 вересня 1939 р. – Німеччина вторглася у Польщу, а 17 вересня 1939 р. на територію Польщі зі сходу увійшли радянські війська (т.з. «визвольний похід РСЧА у Західній Україні та Західній Білорусії»).

У цей день СРСР у ноті польському уряду представив вступ радянських військ на територію Польщі як гарантію безпеки українців та білорусів в умовах, коли Польська держава, як було зазначено у ноті, «перестала існувати».

Перетин Червоною армією державного кордону Польщі означав фактичний вступ Радянського Союзу у Другу світову війну 17 вересня 1939 року на боці нацистської Німеччини.

22 вересня 1939 р. у Бресті відбувся спільний радянсько-німецький військовий парад.

Територіальний поділ Польщі між СРСР і Німеччиною був завершений 28 вересня 1939 р. підписанням договору про дружбу і кордон, що став логічним завершенням таємної угоди, укладеної між Москвою і Берліном 23 серпня 1939 р.

До складу СРСР були включені території Західної України та Західної Білорусії (1939 р.), у подальшому – країни Балтії, Бессарабія, Північна Буковина (1940 р.).

Наприкінці 1939 р. СРСР здійснив напад на Фінляндію, розв’язавши радянсько-фінляндську війну 1939–1940 рр., за що був оголошений агресором і виключений з Ліги націй 14 грудня 1939 р.

Таким чином,  Радянський Союз з вересня 1939 по червень 1941 року залишався союзником Третього рейху, поставляючи йому необхідні для ведення агресії в Європі сировину та матеріали.

Європейській парламент своєю Декларацією від 23 вересня 2008 року засудив Пакт Гітлера-Сталіна як такий, що розділив Європу на дві сфери інтересів за допомогою секретних додаткових протоколів, і такий, що спричинив масові депортації, убивства й поневолення, які мали місце у зв’язку з актами агресії сталінізму та фашизму і підпадають під категорію військових злочинів і злочинів проти людяності.