Ви тут:
Інтернет-конференція Полтавщина Прес-релізи Суспільство 

Застосування РРО у 2018 році, – Дмитро Коротюк

На актуальні запитання: „Застосування РРО у 2018 році“ розповів заступник начальника Головного управління ДФС у Полтавській області Дмитро Коротюк

Платник єдиного податку здійснює реалізацію супутніх товарів за готівку, а технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, – у безготівковій формі шляхом внесення готівки через установи банку. Чи потрібно йому застосовувати на господарській одиниці РРО?

У разі якщо фізична особа-підприємець є платником єдиного податку та здійснює продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, то такий підприємець застосовує РРО під час продажу всіх наявних на господарському об’єкті товарів, а не лише технічно складних товарів.

Слід також зазначити, якщо фізична особа-підприємець – платник єдиного податку здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту, лише в одній із господарських одиниць, то така особа зобов’язана проводити розрахункові операції за однаковим порядком на усіх своїх господарських одиницях, зокрема застосовувати РРО незалежно від асортименту товарів на інших господарських одиницях, оскільки законодавством передбачені вимоги до платника податків – суб’єкта господарювання, а не до його структурних підрозділів.

Фізична особа-підприємець – платник єдиного податку продає технічно складні побутові товари, що були у використанні. Чи потрібно застосовувати РРО?

Винятків щодо можливості незастосування РРО для товарів, які були раніше у використанні, чинними нормативно-правовими актами не передбачено.

У разі якщо фізична особа-підприємець платник єдиного податку здійснює торгівлю технічно складними побутовими товарами, що були раніше у використанні, незалежно від їх гарантійного строку експлуатації, розрахунки мають проводитися із застосуванням РРО.

Фізична особа-підприємець – платник єдиного податку другої групи до припинення своєї підприємницької діяльності (переходу на сплату інших податків і зборів) перевищила обсяг доходу 1 млн. грн., а потім повторно зареєструвалася платником єдиного податку. Чи обов’язково їй застосовувати РРО?

Нормами чинного законодавства не передбачено можливості платнику єдиного податку другої групи, обсяг доходу якого перевищив 1 млн. грн., проводити розрахункові операції без застосування РРО з використання РК та КОРО.

При цьому у разі якщо зазначені особи, які до припинення підприємницької діяльності (переходу на сплату інших податків і зборів) перевищили встановлений обсяг доходу, а потім повторно зареєструвалися платниками єдиного податку, то такі особи зобов’язані застосовувати РРО в усіх наступних податкових періодах протягом їх реєстрації незалежно від подальших змін обсягів доходу.

Правлінням Національного Банку України скасовано Постанову від 15 грудня 2004 року N 637 та прийнято Постанову від 29 грудня 2017 року № 148 про затвердження “Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні“. Чи є зміни, щодо порядку оприбуткування отриманої готівки в книзі обліку розрахункових операцій на підставі даних денного звіту реєстратора розрахункових операцій у разі проведення розрахункових операцій з використанням РРО?

Відповідно до п.11 “Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні“ №148: – готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки у повній сумі.

Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств / відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги / застосуванням РРО та КОРО (у разі застосування КОРО без застосування РРО), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів/фіскальних звітних чеків (або даних розрахункових квитанцій).

Чи повинні контролюючі органи попереджати про проведення фактичної перевірки за 10 днів?

Відповідно п.80.1. ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Чи потрібно ставити РРО на тимчасовий облік за місцем здійснення діяльності?

Не потрібно.

У разі неможливості своєчасної передачі електронних стрічок при порушенні зв’язку чи буде проходити накопичення звітної інформації?

Згідно п. 3.1.2 Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 №1057 – РРО з модемом повинен забезпечувати:

– накопичення контрольно-звітної інформації у разі неможливості передачі її через порушення зв’язку із сервером обробки інформації з будь-яких причин та автоматичну передачу накопиченої інформації до сервера обробки інформації після відновлення зв’язку.

З якого часу платники єдиного податку (фізичні особи – підприємці) починають застосовувати РРО у разі перевищення доходу 1 млн. грн. протягом календарного року?

Відповідно до пп.298.2.3 п.298.2 Податкового кодексу України: – у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп, повинні застосовувати РРО з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.

При покупці алкогольних напоїв в магазині я розрахувалась платіжною карткою. Чи повинні мені видати чек з касового апарату?

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, із змінами та доповненнями (далі – Закон), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Таким чином, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції із застосуванням платіжних карток при продажу товарів, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через належним чином зареєстрований реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Хто контролює підприємців, що торгують побутовою технікою на наявність касових апаратів?

Контроль за додержанням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР “Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, в редакції Закону України від 01.06.2000 №1776 – III із змінами та доповненнями здійснюють органи ДФС шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Чи можуть платники єдиного податку (фізичні особи – підприємці) реалізовувати пиво на розлив та в пляшках та бляшанках без застосування РРО з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункових квитанцій?

Постановою Кабінету міністрів України від 23.08.2000 №1336 “Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями, внесеними Постановою КМУ №984 від 18.12.2017 (далі – Перелік №1336) затверджено перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Внесеними змінами до Переліку №1336 Постановою КМУ №984 від 18.12.2017 виключено з переліку з 01.01.2018 можливість реалізації пива в пляшках та бляшанках з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункових квитанцій.

Виходячи з вищевикладеного реалізація пива на розлив та в пляшках і бляшанках з 01.01.2018 може здійснюватися виключно з застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.

ГУ ДФС у Полтавській області