Ви тут:
Суспільство Україна Хрещення Київської Русі 

28 липня – святого рівноапостольного князя Володимира

Володимир був молодшим сином Київського князя Святослава і онуком святої Ольги. Після смерті батька та сварок між братами оволодів Києвом та став одноосібним Київським князем. Він був мудрим державним діячем і хоробрим воїном, і ревним язичником.  Проте він вирішив прийняти нову віру, щоб не тільки впровадити вищу культуру того часу, якою була християнська релігія, у свою країну, а за її допомогою згуртувати різні племена біля Києва.

Держава князя була однією із найбільших у Європі. У той час різні правителі, прагнучи тісніших взаємин з Києвом, присилали до нього своїх проповідників, аби схилити прийняти їхню віру. І тільки посланець Церкви православно-грецької мав успіх у Володимира. Він розповів йому історію віри та спасіння світу і показав зображення страшного суду. Князь розіслав посланців у різні країни, щоб вони вивчили суть кожного віровчення. Повернувшись із Константинополя, вони із захопленням розповідали йому про православне Богослужіння. Володимир вирішив стати членом православної Церкви, але, маючи гордість язичника, вирішив завоювати закон миру зброєю. Він завоював Корсунь у Криму і вимагав від грецьких імператорів руки їхньої сестри Анни, у разі ж відмови погрожував завоювати Царгород.  Греки погодилися видати заміж сестру, але за умови, що той прийме християнську віру.

У той час князь захворів, зір став швидко слабнути. Царівна, прибувши до Корсуня, порадила йому негайно хреститися. І справді, при хрещенні Володимир прозрів у ту ж мить, коли Корсунський єпископ поклав на нього руку. Після цього благодатного знамення багато воїнів і бояр прийняли хрещення.

Повернувшись до Києва, князь знищив ідолів і наказав киянам прийти хреститися. Освятивши молитвою води Дніпра, духовенство разом з першим митрополитом Київським охрестили велику кількість людей, що зібрались на березі річки. За одними джерелами, кияни хрестилися в річці Почайні, яка впадає в Дніпро, а в Синопсисі Інокентія Гізеля (XVII ст.) місцем охрещення є Хрещатик.

Ставши християнином, Володимир Великий цілком змінив своє життя. Він обвінчався з Анною і відпустив своїх численних жінок. До хворих і бідних Володимир ставився милосердно, дозволяв нужденним приходити до палацу, а хто не міг прийти  – посилав одяг і їжу їм додому. За часів князювання Володимира в Київській державі з’явилося церковне законодавство. Збірник законів під назвою «Церковний Устав князя Володимира» встановив церковно-правові норми життя, була відмінена смертна кара. Від власних доходів, а також і від державних, князь Володимир визначив відрахування в розмірі 10 відсотків на розбудову церков і утримання духівництва.

Також після охрещення киян Володимир Великий почав будувати величну церкву на честь Успіння Божої Матері, яку назвали Десятинною, бо на її будівництво князь призначив десяту частину своїх доходів. Це був символ перемоги християнства над поганством. Її побудували на тому місці, де колись красувалася статуя Перуна. Будівництво церкви було закінчено в 996 р. Під час татарської навали 1240 р. Десятинну церкву зруйнували.

Князя Володимира зараховано до лику святих за труди в охрещенні ним Русі. Перший раз Володимира Великого названо в літописах Святим у 1254 р. У 1263 році князя вперше було згадано як Святого Православної Церкви грецького спрямування.