Ви тут:
Культура Полтавщина Суспільство 

110 років виповнюється авторові роману про Голодомор “Жовтий князь”

16 липня виповнюється 110 років від дня народження українського поета, прозаїка і публіциста, уродженця Лубенщини Василя  Барки (1908-2003). У Полтаві на його честь переіменували одну з вулиць.

Його літературна спадщина – це понад 20 книг поезій, романів, повістей, есеїв, перекладів та літературної критики. Читачам Барка відомий завдяки поетичним збіркам «Шляхи» (1930) та «Цехи» (1932), перекладові Шекспірового «Короля Ліра» та «Апокаліпсису», перекладеному для українського видання Біблії.

Тема Голодомору в Україні 1932—1933 pp. — найболючіша у творчості Барки. Їй він присвятив великі епічні полотна — романи “Жовтий князь” (1963) і «Рай» (1951).

Есеїст-філософ, літературний критик, перекладач, релігійний мислитель Василь Очерет (справжнє прізвище) народився в селі Солониці колишнього Лубенського повіту на Полтавщині в козацькій родині. Закінчивши так звану “трудову школу” в Лубнах, вступив на вчительські курси, які було перетворено на педагогічний технікум. Улюблений предмет Василя Барки – література. Згодом Василь закінчує філологічний факультет педагогічного інституту. 
Коли розпочалася Друга Світова війна, Василь Барка добровільно пішов у “народне ополчення”, готувався до партизанської боротьби. 1942-го року був тяжко поранений. Після тривалого одужання працював коректором в українській частині газети “Кубань”. У 1943-му році Барка виїхав на роботу до Німеччини. В Берліні Василь недовго перебував у таборі: один з емігрантів запропонував йому звернутися до видавництва “Голос”, де саме потрібен був коректор. З палаючого Берліна Барка був евакуйований до Авсбурга, у табір для переміщених осіб. В роки перебування там писав вірші, склав роман “Рай”. Далі поет вирішує продовжити свій життєвий шлях в Америці (1950).

Американський період життя Василя Барки визначається багатством літературного доробку: окремі частини історії української літератури вийшли під назвами “Хліборобський Орфей, або Кларнетизм” (1956), “Правда Кобзаря” (1961), літературознавчі есеї “Жайворонкові джерела” (1956), “Уваги про поезію старовинну і сучасну” (1958), “Творчість”(1961), “Вершник неба” (1965), “Земля садівничих” (1977). Кілька років митець був редактором радіостанції “Свобода”.
Робота над книгою “Жовтий князь” тривала з 1958 по 1961 рік. В Україну цей твір прийшов лише зі здобуттям незалежності. Тоді ж режисер Олесь Янчук зняв за ним фільм “Голод-33”.