Ви тут:
Освіта Полтавщина Суспільство 

Керівник проекту мовної школи у Полтаві Богдан Гутиря: «Хочеться, щоб люди більше знали про світ і не закривались від нього»

Богдан Гутиря, молодий та амбіційний хлопець, — член AIESEC в Україні. Цього літа під його керівництвом проходитиме мовна школа для близько 200 полтавців. Участь в проекті візьмуть 15 стажерів-викладачів з дев’яти країн світу.

«Граматика це добре, але за кордоном потрібне вміння говорити, а не писати»

О.Є.: Розкажіть про проект Language School у Полтаві. Коли він проходитиме і в якій формі?

Б.Г.: Language School — це мовна школа з іноземними студентами-волонтерами. Вона спрямована на подолання мовного бар’єру та міжкультурний розвиток.

Проект проходитиме з 11 червня по 14 липня. Протягом цього часу полтавці ближче познайомляться з представниками різних культур та підтягнуть англійську.

О.Є.: Як відбуватиметься навчання?

Б.Г.: Ми зробили акцент на спілкуванні. Особистий досвід показує, що граматика — це добре, але за кордоном потрібне вміння говорити, а не писати. Протягом занять максимально зосередимось на усному мовленні, щоб натренувати мозок думати іноземною.

О.Є.: Хто організатор проекту?

Б.Г.: Це міжнародна молодіжна організація AIESEC, яка займається подібними проектами по всьому світу. Основна діяльність організації — міжнародні стажування, які допомагають людям прийняти участь у соціальному проекті майже в будь-якій країні світу.

За такою програмою стажувань до нас і приїдуть волонтери. AIESEC існує уже 70 років і представлений у 126 країнах. В Україні є вісім міст, у яких студенти активно розвивають цю організацію. От і Полтава прагне долучитись.

«Для першого разу вирішили, що хочемо попрацювати з більш-менш свідомою аудиторією»

О.Є.: Як з’явилася ідея мовної школи?

Б.Г.: Хотів зробити щось корисне для міста. Знав, що для цього треба долучитись до активної молоді. Не можу сказати, що вийшло знайти те, що мені підходить. Тоді згадав, що за студентства в Івано-Франківську, був активним членом AIESEC’у, і вирішив зробити внесок, створивши щось з нуля.

Один з найпопулярніших проектів у цій організації — Language School. Вирішив не вигадувати нового. Дуже подобається ідея проекту: вона дає можливість не тільки посилити рівень знань мови, але і познайомитись з новими цікавими людьми з інших країн та, можливо, зруйнувати кілька стереотипів.

Хочеться, щоб люди більше знали про світ і не закривались від нього. Тому веземо його шматочок у рідне місто.

О.Є.: Чи були вже подібні проекти у Полтаві та взагалі в Україні?

Б.Г.: Можливо щось подібне і було, але точно не такий проект. Тільки уявіть, до нашого проекту долучиться 15 іноземців з дев’яти країн світу, 200 полтавців різного віку.

Наприклад, наймолодшим учасникам по 14 років, вони ще школярі, а от найстаршому — 59. В одному проекті ми поєднаємо різні менталітети, спробуємо знаходити спільну мову та вчитись розуміти один одного. Це унікальний проект для Полтави.

О.Є.: Хто і як може податися на навчання? Чи є обмеження для учасників?

Б.Г.: Реєстрація на участь у проекті уже закінчилась. Тому зараз уже ніяк.

Ми два місяці набирали учасників, достатньо було лише заповнити просту форму і дочекатись дзвінка. Обмеження лише одне — вік від 14 років. Для першого разу вирішили, що хочемо попрацювати з більш-менш свідомою аудиторією.

Діти до 14 років — окремі організаційні дії, до яких поки що вирішили не вдаватись. Але взимку ми обов’язково повторимо цей проект, приберемо обмеження по віку та привеземо ще більше волонтерів.

«Спочатку думали знайти для них гуртожиток, але цю ідею швидко замінила інша»

О.Є.: Хто навчатиме полтавців? Як обирали іноземців?

Б.Г.: Ми називаємо їх стажерами. Бо для них це — стажування в іншій країні. Це студенти з активною життєвою позицією, які люблять подорожувати та мріють змінити світ на краще.

Я особисто з деякими з них проводив інтерв’ю, було приємно бачити, що у людини очі світяться від того, що вона скоро приїде в Україну і прийме участь у проекті.

Стажери проходять кілька етапів відбору: вони самі обирають проект, у якому хочуть брати участь, а ми їх відбираємо. На наш проект подалось 100 бажаючих, з яких ми обрали 15.

О.Є.: Де мешкатимуть гості міста з інших країн?

Б.Г.: Спочатку думали знайти для них гуртожиток, але цю ідею швидко замінила інша. Вирішили не закривати стажерів від людей та відкрили реєстрацію на програму Host Family.

Вона дозволяє прийняти стажера у себе вдома. І тоді ніякі курси не знадобляться, бо вдома англійська буде щодня. Тому шукаємо сім’ї, яким би було цікаво познайомитись ближче з новою для себе культурою, не виходячи з дому.

О.Є.: В якому форматі працюватимуть стажери? Чи будуть у них вихідні і чи плануєте якісь заходи для них?

Б.Г.: Вони працюватимуть п’ять днів на тиждень, по п’ять годин. На вихідних готуватимемо для них розважальну програму. Хочемо показати не тільки місто, а й область і сусідні міста. Також плануємо робити відкриті івенти для полтавців із залученням наших волонтерів.

У кінці червня плануємо провести Фестиваль Культур. Там кожен волонтер презентуватиме свою країну, частину своєї культури, покаже національні вбрання, символіку, танці, пісні. А ми продемонструємо для них частину української культури. Буде весело.

Ольга Євтушенко