Ви тут:
Полтавщина Суспільство ТОП-новина 

Про Кадетський корпус, реформи та політику, – із робочим візитом Полтаву відвідав депутат Бундестагу Нільс Шмід (ФОТО)

Нещодавно Полтаву з робочим візитом відвідав депутат Бундестагу Нільс Шмід та представники Фонду імені Фрідріха Еберта.

Делегація завітала до Полтави у рамках інформаційної поїздки Україною, задля вивчення політичної та соціально-економічної ситуації в країні.

Депутат зустрівся з секретарем міської ради Оксаною Деркач, з керівниками фракцій у міській раді, представниками громадських організацій, відвідав КУ “Інститут розвитку міста”, газовидобувний промисел ДТЕК у Мачухах та мав дружню вечерю з журналістами двох полтавських видань.

Для Нільса Шміда це не перший візит до Полтави. Депутат розповів, що ще в шкільні роки відвідував місто за обміном.

– Це не перший мій візит до Полтави. З останнього візиту до вашого міста пройшло більше ніж 20 років. Вперше я був тут у 1989 році за обміном школярів. У моєму виборчому окрузі знаходиться Фільдерштат — це місто-побратим Полтави. Нині я займаю посаду речника соціал-демократичної партії із закордонних справ у Бундестазі і дуже цікавлюся ситуацією в Україні. Саме тому, за підтримки фонду Фрідріха Еберта, ми зробили інформаційну поїздку Україною, – розповів Нільс Шмідт.

Як, на ваш погляд, змінилося місто за ці 20 років?

Стало більш сучасним, змінилася інфраструктура, багато нових будинків та церков.

Що думаєте про наш Кадетський корпус (про занедбану будівлю на Круглій площі)?

Дуже шкода. Треба його відновлювати, ремонтувати. Тим більше, що він знаходить у центрі Полтави. Історичні будівлі мають бути в доброму стані, бо повинні приваблювати туристів.

Про що говорили з секретарем міськради Оксаною Деркач? Можливо мова йшла про співпрацю?

Ми говорили про участь громадян у суспільному житті, про залучення їх до парципаторного бюджету. Досвід Полтави у питаннях партиципації є показовим. Бажаю вам успіхів та розвитку.

Якою була мета вашого візиту до Полтави, ви її досягли?

Ми приїхали з колегами з Бундестагу в Україну для того, аби на власні очі побачити процес реформування України. У Києві у нас було багато зустрічей. У Краматорську – ознайомилися з ситуацією на Донбасі. Подивилися, як виглядає ситуація на рівні реформування. Для мене було важливим дізнатися, як живе країна поза межами Києва та побачити, як реформи змінюють життя.

Ваша думка про роботу КУ “Інституту розвитку міста”?

Вони працюють дуже фахово, мають стандарти. Вирішальним у їхній роботі буде те, як її підтримає голова міста і міська рада, аби у подальшому усі плани, які напрацьовані, дійсно втілювалися в життя. Я побачив ефективність роботи федеральної організації Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH і тому можу сказати, що рекомендуватиму нашій фракції підтримувати фінансування проектів GIZ в Україні.

Ви об’їхали багато міст. Як Полтава виглядає на фоні інших міст України?

Я не можу сказати, що я був у багатьох містах. Загалом, Полтава виглядає як і багато інших українських міст. На що звернув увагу і цього і минулого разу — дуже багато історичних будівель, історичної спадщини у місті. І це той шедевр, котрий треба зберегти. Центральна площа, наприклад, якщо її підтримувати у належному стані, буде дуже привабливою для туристів.

Ви зустрічалися з колегами – депутатами різних фракцій у міській раді? Про що говорили?

Ми спілкувалися з усіма депутатами фракцій міської ради. Я зрозумів, що в Україні більшість партій не мають сталої програмної платформи, завжди залежать від однієї людини, і за ними стоять якісь олігархи. На моє переконання, мають бути сталі постійні партійні структури, але, це довгий процес їх створення та становлення. Вони мають прозоро працювати та фінансуватися.

Скільки, на вашу думку, має пройти часу, аби створилася стала структура партії?

Це може тривати роками. Тут йдеться не про саму організаційну структуру партії, а скоріше, про створення їхніх програм, які справді працюватимуть для суспільства. На пострадянському, на постсоціалістичному просторі ідея соціалізму була дискредитована. Зараз складно довести ці ідеали до суспільства, бо вони спаплюжені комуністичним минулим.

Якщо подивитися на історію соціал-демократичної партії, то вони вийшли головним чином з вільного руху робітників, з вільного профспілкового руху. Ми завжди у соціал-демократичній партії відмежовувалися, як від консервативних і націоналістичних партій, так і від комуністів. Бо комуністи бачать можливість перетворень у революціях, ми ніколи не підтримували революції, ми вважали, що завжди має бути шлях реформ. У багатьох країнах пострадянського простору, у тому числі і в Україні, з цим проблеми. Бо у вас, після закінчення комунізму, тільки починають створюватися вільні профспілки та вільні асоціації. І це призводить до такого феномену, коли багато партійних утворень, а немає партій, які би виросли за програмами, які б підтримувалися суспільством, і була орієнтація на програму партії, а не одну людину.

Не кожен, хто називає себе соціал-демократом дійсно є таким.

Ми радіємо кожній партії, яка захищає такі базові принципи, як прозорість, боротьба з корупцією, верховенство правової держави, соціальне вирівнювання, ми підтримуємо усі проєвропейські зусилля, не важливо в якій партії вони представлені. Звичайно, якщо в Україні виникне така потужна соціал-демократична сила, ми будемо радіти. Ми приїхали зараз показати, що ми підтримуємо проєвропейські намагання України, ми на боці України.

Як ви вважаєте, чи рівень партії – займатися питаннями вартості проїзду у громадському транспорті? Чи ви у Німеччині вирішуєте такі питання партійним осередком?

Це є можливим, але нетиповим. Як правило, такі позови подають окремі люди або об’єднані асоціації, наприклад, із захисту прав споживачів. Це дуже важливо для нас, що громадяни можуть захищатися проти адміністративних структур у суді. Це є великим досягненням демократії.

Громадський контроль за органами влади є надважливим у Німеччині, це може відбуватися і через громадські організації і через ЗМІ. Тому, ми дуже високо цінуємо саме свободу преси. Наш Конституційний суд ще у 50-ті роки, майже одразу ж, після створення ФРН, встановив, що свобода преси — є конститутивною для демократії, що демократія без свободи преси існувати не може. Журналісти — герої демократії. І тому, для нас важливо спостерігати за свободою слова в Україні і ми це будемо робити. Хочу констатувати, що наразі ситуація непогана. Але нам бракує інформації про те, яка ситуація в провінції.

Який відсоток опозиціонерів має бути у міській раді, на вашу думку, щоб вона була конструктивною і могла впливати на рішення?

Так узагальнено не можна сказати. Взагалі, у місцевому самоврядуванні Німеччини дуже часто немає постійної опозиції. Ця більшість змінюється, у залежності від того який проект, яке рішення голосується.

У Бундестазі, це, звісно, виглядає іншим чином – там є чітко сформована більшість, вона формує коаліційний Уряд, це і є опозиція.

Що важливо, і на що ми звертаємо увагу — щоб у наших міських радах були представлені усі можливі громадянські групи, усі течії, які існують у місті.

Наприклад, у Федеральній землі Баден-Вюртемберга особлива система голосування чи виборче право на місцевих виборах. Кожна людина має стільки голосів, скільки місць у міській раді, і вона може розподіляти свої голоси між різними партійними списками. Можна поставити 2 позначки за одне прізвище. Навіть до трьох голосів можна віддати за одного кандидата. І так може статися, що кандидат, який у партійних списках знаходиться на найнижньому місці, обирається і виходить вперед. І є у нас такі громадяни, які обирають собі кандидатів з різних політичних партійних списків, не зважаючи на свої преференції щодо партій, тому що вони одного знають зі спортивного клубу, іншого — як доброго депутата.

Ви їздили на ДТЕК, це одна з передових газовидобувних компаній не тільки Полтавщини. Ваші враження.

Ми маємо позитивні враження, особливо у частині безпеки праці на цьому родовищі. Мені було дуже цікаво подивитися, як працює приватна газова компанія в Україні. Я – за роботу іноземних компаній на ринку України. Ви підписали угоду про асоціацію, тому все більше європейських підприємств зможуть вести бізнес в Україні. Натомість, українські підприємства будуть виходити на європейські ринки.

– А ще, я особисто виступаю за те, щоб відкрити ринки для українських продуктів харчування, бо вони дуже смачні, – підсумував депутат Бундестагу Нільс Шмід.

Під час дружньої вечері, також говорили про судову реформу, про права громадян та соціально-економічне становище українців.