Ви тут:
Полтавщина Суспільство 

Полтава долучилась до Міжнародного дня неспішного мистецтва

Майже 10 років поспіль на усіх континентах раз на рік проходить Slow Art Day – День неспішного мистецтва. Ідея міжнародної музейної акції полягає у тому, щоб спонукати відвідувача оглядати експонати, зокрема твори мистецтва, повільно і ретельно вникаючи у кожну деталь, шукаючи внутрішні відповіді на свої питання.

Цьогоріч Україна вперше долучилася до Дня неспішного мистецтва. 14 квітня 35 музеїв з 12 областей і Києва запросили охочих упродовж години повільно та вдумливо оглянути до п’яти обраних музейниками експонатів, витратити більше часу на кожен з них, глибше замислитись над його сприйняттям, спробувати розкрити для себе невичерпний світ мистецьких символів та підтекстів, повідомляють в Управлінні культури.

Міжнародна музейна акція Slow Art Day або День неспішного мистецтва викликала у співробітників Полтавського художнього музею (галерея мистецтв) імені Миколи Ярошенка жвавий інтерес і бажання втілити у життя ідею неквапливого вдумливого споглядання мистецтва.

Для неквапливого, неспішного споглядання було обрано п’ять творів, а саме:

– «Табун коней» (XІX ст.) Адольфа фон Беккера, засновника фінської живописної школи;

– «Ворона у павичевому пір’ї» (XVІІ ст.) Мельхіора де Хондекутера, одного з провідних представників голандського анімалістичного жанру, який одержав у сучасників прізвисько «Пташиний Рафаель» і прославився своїми «пташиними дворами»;

– «Автопортрет» (1835 р.) Івана Зайцева, талановитого художника та педагога, учителя малювання Миколи Ярошенка;

– «Святочне ворожіння» (варіант картини «Святочне ворожіння» 1888 р.) Миколи Пимоненка, відомого українського живописця, автора багатьох картин на національну українську тематику;

– «Вже сонце низенько» (2009 р.) Івана Марчука – видатного українського художника, єдиного українця, включеного до рейтингу британської газети The Daily Telegraph «100 геніїв сучасності», засновника нового стилю у мистецтві – «пльонтанізму».

14 квітня у холі музею зібралось 50 охочих долучитись до Дня неспішного мистецтва, які зацікавлено розглядали загальний вказівник із зображенням та місцем розташування картин. Наукові співробітники радо зустріли гостей, ознайомили їх зі змістом акції, схемою розташування обраних полотен, запропонували після подорожі музейними залами обмінятись рефлексіями і враженнями.

Кожен з відвідувачів отримав власну схему розташування та зображення картин, обраних для участі в акції.

У ролі медіаторів (міні-гідів) поруч з кожною картиною працювали наукові співробітники та екскурсоводи Алла Тимошенко, Олеся Будяк, Наталія Дмитренко, Вікторія Гуржій та Павло Ломака.

Заявлена година Дня неспішного мистецтва перетворилась на дві, які промайнули, як одна мить. Задоволені відвідувачі захоплено розповідали про свої несподівані відкриття, про те, що дізнались нове не лише про твори мистецтва та їх авторів, але й про себе.

На думку учасників акції, дні повільного споглядання слід проводити частіше, ніж один раз на рік, оскільки вони не лише надають можливість призупинити шалений темп життя та отримати насолоду від мистецтва, а й сприяють появі активного зворотного зв’язку, дозволяють відвідувачам із глядачів перетворились на активних учасників заходу, справжніх дослідників мистецтва. Зацікавлена, дружня реакція співробітників музею на інтерес відвідувачів дозволив надати спілкуванню неповторних, індивідуальних рис і зробити його таким, що максимально відповідає інтересам кожного.

Свій настрій та відчуття від Дня неспішного мистецтва відвідувачі відобразили яскравими фарбами на папері у вигляді різноманітних малюнків та вдячних написів.

Читайте також