Ви тут:
Суспільство Україна 

Понад 10 тисяч жінок беруть чи брали участь в АТО, – правозахисниця Леся Василенко

Понад 10 тисяч жінок беруть чи брали участь в АТО, – правозахисниця Леся Василенко

Голова громадської організації «Юридична Сотня» Леся Василенко розповідає, які легальні перепони існують для служби жінок в українській армії та як їх подолати. Про це пише Громадське радіо.

Леся Василенко розповідає чому загалом тема жінок постає в армії та які є обмеження: – “Є суттєві обмеження. Є два накази міністра оборони. Це 337-й, який регулює військово-облікові посади для осіб сержантського і солдатського складу, і 42-й наказ, який регулює військово-облікові спеціальності для осіб офіцерського складу. Серед них доволі обмежена кількість посад, які можуть займати жінки. У 2016 році (у червні, якщо не помиляюся) перелік посад, які можуть займати жінки в армії, був розширений десь на 100 позицій, але деякі посади лишаються недоступними. У 2016 році ці накази були переведені у відповідність з реаліями. Були ситуації, коли жінки були записані як кухарки, медсестри, а насправді працювали снайперами.”

Правозахисниця говорить, що є різниця в назвах професій, так як у  військовослужбовців є грошове забезпечення. Це не зарплата та не є окладом. Грошове забезпечення складається з кількох елементів, які впливають на суму, яку працівник отримує на руки. Цими елементами є звання, посада, вислуга років. Далі ідуть премії залежно від того, де проходила служба.

Якщо жінка штатному розписі записана як кухарка, грошове забезпечення буде однозначно менше, ніж для снайпера.

Спеціальності, які  поки що, згідно з наказами Міноборони жінка не має права займати це переважно все, що стосується посад льотчиків, та посад, які передбачають службу на кораблях, в морі, на катерах.

“З одного боку, умови не забезпечені. Але накази не є новими, вони ґрунтуються не лише на політиці в цьому аспекті Міноборони, а в загальній політиці держави ми маємо відповідні накази Міністерства соціальної політики, в яких передбачені спеціальності, які обмежені для жінок, тому що вони несуть певну небезпеку для захисту жінки як матері”- це є мотивом заборони, зазначає Леся Василенко.

Цей наказ було скасовано наприкінці року і це  однозначно вплине на те, що відбувається у війську, тому що раніше основним аргументом Генштабу було посилання на наказ Міністерства соціальної політики. Оскільки цей наказ скасований, цього аргументу більше не буде.

Леся Василенко наводить  статистику на перше грудня 2017 року щодо кількості учасниць бойових дій. Це понад 10 тисяч жінок, які беруть чи брали участь в АТО. Як зросла загальна чисельність ЗСУ, так зросла і кількість жінок в армії. Офіцерів-жінок за даними ЗСУ трохи більше 5%, але це не означає, що кожна з них займає бойові посади.