Ви тут:
Полтавщина Суспільство Цікавинки 

Таємниця краси полтавської відьми

Таємниця краси полтавської відьми

 

Полтава – гарне місто, засаджене деревами, лісами і озерами, яке постійно за легендами приваблювало відьом і чаклунів. Кажуть, що вони тут були з часів заснування міста і стали такою ж невід’ємною його частиною, як каштанові дерева або золотий орел у Корпусному парку.

 

Є в історії Полтави одна страшна чорна перлина – Наталка Кравченя. Вона відома як полтавська Ержбета Баторій.

Наприкінці Російсько-японської війни 1904-1905 рр. в одному з глухих селищ Полтавської губернії стали відбуватися загадкові події.

Ранньою весною в селі зникла дівчина – Марія Бурова. З якоїсь потреби вона ненадовго відлучилася з хати і зникла. Батьки, родичі обійшли всі околиці, ліс, берег річки, але дівчину не знайшли. Не знайшли і її тіло.

У поліцію заявляти про зникнення не стали, вважаючи пригоду просто нещасним випадком.

Ближче до Великодня зникла інша молода і симпатична дівчина. Селяни вирішили, що її забрали з собою цигани. Про те, що трапилося, повідомили в місто, заявивили в поліцію. Незабаром у село приїхав урядник, пробув пару днів і поїхав назад, так нічого і не зробивши. Влітку зникли ще дві дівчини, і їх пошуки також закінчилися безрезультатно.

Мати однієї з дівчат вирушила до ворожки Наталії, яка жила на хуторі неподалік від села. Ворожка розкинула карти, помовчала, а потім повідомила жінці:

” Не шукай! Немає більше твоєї дочки на цьому світі”, – пишуть знавці.

Час минав, і поступово життя налагоджувалося, про дівчат говорили менше, але після Різдва селище знову сколихнула звістка про чергову трагедію: безслідно зникла дочка місцевого лимаря. Дівчину не знайшли. Сільський староста відправився в місто вимагати від влади рішучих заходів – за два роки в селі зникли сім молодих дівчат. Дійшло до того, що жінки навіть вдень боялися виходити з хати до криниці, не кажучи вже про те, щоб працювати в полі або в ліс на роботу.

Незабаром у село приїхав молодий поліцейський чин – пристав Микола Соловйов, а з ним декілька нижчих поліцейських чинів. Увічливий і дуже терплячий детектив зумів привернути до себе селян, зазвичай не дуже схильних довіряти чужинцям, і став прискіпливо опитувати всіх потерпілих і свідків, старанно записуючи їх розповіді. Потім він попросив старосту показати йому околиці села і ті місця, де шукали дівчат.

 Саме він і зацікавився старим хутором, де, як пояснив йому староста, живе Наталка Кравченя, відома в селі як відьма.

“Жінці вже було за 65 років, але її шкіра була біліша молока, волосся темніше воронового крила, а губи яскравіші стиглої вишні”

Староста повідомив, що хутір місцеві обходять стороною, проте пристав помітив добре протоптану стежку до будинку Наталки. Виявилось, що до неї крадькома ходять гадати жінки з села. Микола відразу зрозумів, що потрібно шукати сліди зниклих дівчат на хуторі, адже яка дівчина не любить поворожити на женихів …

За хутором встановили спостереження. Але нічого підозрілого не виявили. Красива відьма з фігурою молодої дівчини вела господарство, займалася звичайними справами як і всі жінки того часу. Незвичайним було лише те, що, з довідки поліцейської управи, народилася Наталка майже 65 років тому! Соловов здивувався: він ніяк не дав би господині хутора, на вигляд, більше двадцяти п’яти років. Кілька разів до неї приходили поворожити жінки, але потім поверталися в село без пригод.

Іноді Кравченя їздила в місто і купувала там книжки на окультні теми. Це, звичайно, не кримінал, але пристава насторожило те, що, як показали селяни, всі зниклі дівчата захоплювалися містикою, а Кравченя завжди ставила умову тим, хто відвідував її хутір – щоб жодна душа не знала про візит.

Слідчий прийняв рішення оглянути будинок ворожки і її господарські будівлі. Дочекавшись, поки вона в черговий раз виїде в місто, він у супроводі поліцейського чину проник у двір, побував у сараї і хліві, а потім пробрався до хати. Ніщо не викликало підозр, проте Соловов помітив замаскований домотканими килимки лаз у підпілля. Спустившись туди, він при світлі ліхтаря почав огляд і звернув увагу на велику скриню, яка вгрузла в землю. Як же так?  Щільно утрамбована мало не до кам’яної твердості долівку в холодному підвалі не повинна осідати під вагою скрині. Зсунувши скриню, детектив був вражений тим, якою вона виявився легкою. Земля виглядала трохи пухкою. Пристав почав обережно розривати землю під скринею, відкидаючи її в бік чоботом. На глибині менше ліктя він побачив, як серед грудок землі з’явилася біла, наче виліплена з алебастру, тонка дівоча рука з срібним колечком на вказівному пальці.

Того ж дня Наталію Кравченю заарештували. У підполі її хати в присутності понятих поліцейські виявили могилу: у ній лежали сім знекровлених дівочих трупів. Ворожка зізналася у скоєниїх нею злочинах. Втім, злочинами вона вбивства дівчат не вважала, оскільки вони віддали їй свою кров і молодість добровільно.

Під час слідства з’ясувалося, що, почавши старіти, Кравченя захотіла омолодитися і протягом багатьох років по крихтах з різних окультних книг відновлювала стародавній чаклунський рецепт з використанням крові невинних дівчат. Після довгих експериментів Кравченя повністю відновила рецепт, але відкрити його таємницю відмовилася, навіть коли їй пообіцяли за його розголошення помилування і свободу.

Варто відзначити, що лікарі, які оглядали чаклунку, відзначили той факт, що її тіло молодше за її справжній вік на сорок років. Жінка була цілком здорова фізично і психічно.

Наталю відправили спочатку до Полтави, потім у Київ, а звідти до Великобританії для всебічного судово-психіатричного обстеження. Консиліум лікарів одноголосно визнав Наталку абсолютно здоровою фізично та психічно.

На пропозицію медиків і слідчих щиросердно розповісти про таємницю омолодження відьма відповіла категоричною відмовою.

“Говорять, до неї зверталася через посередників одна вельми впливова в Європі особа, обіцяючи влаштувати в обмін на таємницю омолодження помилування. Але Кравченя відкинула і цю пропозицію, наполягаючи, що вчинені нею вбивства мали суто ритуальний характер”, – пише Патрік Елдрідж.

Суд присяжних визнав полтавську відьму винною і засудив до смертної кари. Кравченя так і не розкрила секрет своєї молодості. Але у неї залишилася племінниця, слід якої втрачається в 1888 році. Але відомо, що в 1904 році до Наталки приїжджала гостя … Можливо, вона і зберегла  секрет молодості.

За матеріалами інтернет видань.

Читайте також