Ви тут:
Медицина Суспільство Україна 

Олександр Лінчевський: “Найбагатші люди виходять на демонстрації проти МОЗ”

Олександр Лінчевський: “Найбагатші люди виходять на демонстрації проти МОЗ”

Заступник міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський детально розповів про реформу медицини.

— Це Верховна Рада виділяє відсоток ВВП на медицину.

Наскільки цинічними треба бути, щоб казати про малі видатки на медицину, а потім голосувати за 2–3%. Коштів на медицину не може бути достатньо. У жодному суспільстві. Хоч би яким було лікування, воно завжди може бути кращим. Навіть коли медична частина буде повністю забезпечена: лікарі розумні, обладнання є, медична установа блищить, завжди схочеться посіяти гарні квіти, щоб був приємніший краєвид із вікна. Межі досконалості немає, завжди є що покращити. Як тільки в нас у лікарні все гаразд, з’являється нова технологія, яку також треба купувати. Це безперервний процес. Жодна медична система світу не сказала: «Все! Нам досить! Зупиняємося, бо в нас усе ідеально». Щодо нашої ситуації і цього «виділяємо або не виділяємо», то на сьогодні держава не виділяє нічого.

Вони також кажуть, що після реформи 80% медицини залишиться без фінансування.

— А сьогодні 100%. Ну хто не був у лікарні? Зробіть хоч крок безплатно. З вас у лікарні не беруть гроші тільки за опалення та світло. Оце й усе. Тими коштами, які зараз є, користуються наші опоненти. Після реформи ними користуватимуться громадяни. Це єдина причина всіх заперечень. Яким чином вас дурити, як маніпулювати, як плакати десь на камеру — це вже справа техніки. Зміни системи не подобаються корупціонерам і негідникам. Крапка.

Яким чином ці «негідники» володіють грошима?

— Є багато варіантів. Зараз у нас є 50 млрд грн на медицину. Ті гроші ділять на 25 областей. Це субвенції, які надходять в область, яка, своєю чергою, дає району. Далі район розподіляє на медичні заклади. Питання: якому закладу й скільки дають? Залежно від особистих стосунків, наприклад. Що пропонуємо ми? От є лікарня, яка має 10 пацієнтів, а поруч лікарня з 20 пацієнтами. Ми створюємо Національну службу здоров’я, яка безпосередньо передає гроші в лікарню. Це не подобається чиновникам в областях і районах та поганим лікарням.

Ваші опоненти кажуть, що в єдиному центрі теж буде корупція…

— Ні, у центрі буде комп’ютер. У тому й річ. Пацієнт прийшов, гроші перерахували. Все. Ми ж банкоматом якось користуємося. Наявні кошти можна розподіляти справедливо, але тоді хто працює, той і заробляє. Тому ті, хто не працює, починають протестувати. Коли ще під МОЗ виходили керівники клінік, головлікарі, академіки? Коли ще таке було? Коли демонстрації очолювали депутати? Найбагатші люди виходять на демонстрації проти МОЗ. Чому вони не виходили раніше? Де всі вони були в часи Богатирьової, Януковича? Тоді все влаштовувало. Тепер до деталей. Сьогодні ви хоч куди прийдете — скрізь заплатите. Ви нічого не контролюєте і не знаєте. Приходите в лікарню, а вам кажуть: ой у нас нічого немає. Рахунки в тій чи іншій формі виставляють усім. Сьогодні, на жаль, трапляються ситуації, коли навіть у невідкладному стані людям кажуть щось принести, бо того немає і держава не дає. Насправді ж держава щось дає. Просто вас привезли в одне місце, а держава дала в зовсім інше. І ви ніколи цього не знаєте. Формально 50 млрд грн виділено, але конкретно, на місці, вам нічого не дістається. У вас немає таблеток, простирадла, елементарних речей, які мали б бути в лікарні, а тим часом десь з’являється надзвичайна річ. Формально вона виправдана. Найпотужніший томограф у країні, наприклад, довгий час стояв в одному невеликому містечку. Навіщо він там? Що в невеликому місті взагалі робить томограф такої потужності, який придумали для кардіохірургії? А то так освоїли кошти.

Люди не завжди це розуміють. Наприклад, мені доводилося чути обурення, що, мовляв у селі закривають нещодавно відремонтований пологовий будинок. Для цих людей відповідно реформатори погані.

— Якщо пологовий будинок приймає менш як 400 пологів за рік, він шкодить і матері, і дитині. Якщо немає одного новонародженого на день, персонал декваліфікується. У таких пологових частіше помирають, частіше виникають проблеми, звідти частіше виходять інвалідами. Хтось хоче народжувати в такому пологовому? ВООЗ рекомендує їх закривати як такі, що шкодять здоров’ю.

Яка основна складова реформи?

— Ми пропонуємо надважливі послуги забезпечити грошима на 100%. Тому що від них залежить усе: невідкладна, первинна, паліативна допомога. Це гарантований пакет. Раніше того ніколи не було. Сьогодні держава вам нічого не гарантує. Швидка приїжджає і каже: у нас немає цього медикаменту. Ви як пацієнт не контролюєте нічого, не можете вимагати в держави нічогісінько. На будь-яку скаргу відповідь буде: мало ВВП.

Що таке гарантований пакет? Припустімо, я прийшов у поліклініку й на щось скаржуся. Як мені дізнатися, на що я маю право?

— Гарантований пакет — це перелік конкретних послуг, які є обов’язковими. Поліклініка в принципі гарантована. Все, що є в поліклініці, ви можете отримати абсолютно безплатно. Однак ми ці гроші й перераховуємо туди, бо це гарантований державою пакет послуг. Первинна допомога гарантована. Ви не можете прийти в поліклініку й дізнатися, що там немає лікаря. Ні, лікар отримує за це зарплату, є фінансування, є гроші й так далі. Ви не можете прийти в поліклініку й дізнатися, що там не роблять потрібного вам аналізу. Ні, він є. Ми це гарантували й забезпечили. Ми чесно кажемо: у нас у країні є грошей на стільки-то. Бо наразі ми забезпечуємо, як тих ластів’ят: хто дзьоба ширше відкриє, тому черв’ячка й дамо. Виходять страшні перекоси. Ми кажемо, що основні речі — первинна допомога (інакше кажучи, поліклініка), екстрена допомога, паліативна допомога — забезпечуються на 100%. Якісь маніпуляції, невідкладні операції — на 100%. Гарантований пакет може змінюватися залежно від того, скільки в нас грошей. Стало більше — гарантований пакет відповідно зріс. Далі може бути якесь планове лікування. Покриваємо його лише частково, бо в нас грошей немає. Це співфінансування, яке відбувається за рахунок або приватного страхування, або страхування на виробництві, або місцевих бюджетів, або благодійних фондів, або самого пацієнта, як завгодно. Однак ми чесно даємо вам чіткий перелік: оце ваше. Лікарня знатиме, що вона це завжди отримає. Перелік послуг гарантованої допомоги визначатиме МОЗ.

Після реформи матимемо медицину за британською моделлю чи це радянська з декораціями?

— Це безглузде запитання, бо в нас усе одно ніхто не знає, як працює NHS (Національна служба охорони здоров’я Великої Британії. — Ред.). Ніхто не знає, що це найдосконаліша на сьогодні система. За всіх проблем і переваг різних систем британська найкраща. Для нашої країни вона підходить. З нашими порядками та принципами співіснування це оптимальний варіант. Американська тут не працює. У нас Америки тут не буде. І не влазьте туди. Усе це має дуже обмежене значення. Гарантований пакет для нас важливий, щодо співоплати, то ми хотіли як краще, але втратили. Популісти кажуть: давайте гірше. Добре. Ми хочемо, щоб заклад був автономним, отримував гроші й використовував так, як йому потрібно. Щоб не департаменти й міністерство визначали: це на комуналку, це на медикаменти, а це на зарплату. У результаті зарплата покривається на 100%, комуналка — на 90%, а медикаменти взагалі ніяк. Лікарня має розпоряджатися грошима самостійно. Зараз є такі перекоси, що лікарня фінансується «з огляду на потреби». А «потреби» — це, умовно кажучи, 18 млн грн на комуналку. А та лікарня потрібна? А пацієнти там є? А може, закрити половину? А може, навпаки, розширити? А може, є якісь інші варіанти? Головний принцип — автономність, можливість самостійно розпоряджатися коштами.

Чи достатньо в нас фахівців із досвідом, лікарів, які бажають працювати в умовах іншої системи?

— Збудуйте храм, а люди в нього прийдуть. Навіть за наявного обсягу ВВП ми маємо можливість піднімати зарплати. Якщо оптимізувати зарплати лікарів, у них з’являється мотивація, якщо оптимізувати витрати в лікарні, з’являються кошти на закупівлю медикаментів, від чого пацієнти тільки виграють. Хто програє? Наші опоненти.

Ці люди при владі. Поза ними ви свого не досягнете. Чи можливий компроміс? Чи це світоглядний конфлікт, який у принципі неможливо вирішити?

— А ви хочете цього компромісу як пацієнт? Для нас важливо не те, як депутати голосуватимуть за законопроект, а те, як пацієнти голосуватимуть за депутатів.

Пацієнти зазвичай однаково голосують.

— Це вже від медіа залежить. Наскільки ви зможете якісно пояснити, що відбувається.

Перейти до вмісту