Ви тут:

“Медична реформа – час приймати рішення”, – Ірина Сисоєнко

“Медична реформа – час приймати рішення”, – Ірина Сисоєнко

Засідання Робочої групи щодо опрацювання пропозицій до законопроекту «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» № 6327 тривали протягом минулого тижня в активному режимі, проте, на жаль, не всі народні депутати – члени робочої групи приймали участь у її роботі.

До законопроекту було подано майже 900 поправок. 

“Я особисто є автором найбільшої кількості поправок у Комітеті з питань охорони здоров’я, які за результатами роботи Робочої групи були погоджені. Розраховую, що їх так само підтримає Комітет та за них проголосує зал. Усі мої поправки – це конкретні пропозиції до законопроекту. Отже, ми повністю виключили із цього законопроекту питання співоплати”, – зазначила Сисоєнко.

Це означає, що всі кошти, які є в Державному бюджеті, мають іти кожною копійкою на оплату медичних послуг та лікарських засобів громадянам. Я була занепокоєна тим, що якби було б введено співоплату, то, наприклад, за половину операції заплатила б держава, а решту коштів мав би оплатити пацієнт. А що робити, коли у пацієнта немає жодної копійки? На це відповідь в урядовому законопроекті відсутня. Тому для мене, як для народного депутата, саме це питання було дуже важливим. Адже державні гарантії стосуються громадян, тому держава має стовідсотково гарантувати медичну допомогу на ту суму коштів, яка є в державному бюджеті на охорону здоров’я.

Не менш важливими були поправки по клінічних протоколах лікування.

“Я наполягла, щоб положення щодо застосування клінічних протоколів лікування залишилися без змін. Це було потрібно, аби не допустити, щоб лікарі лікували наших громадян згідно з клінічними настановами, які навіть не перекладені на українську мову або щодо яких затверджене лише посилання на джерело опублікування чи розміщення англійською мовою у базі даних або на веб-сторінці”, – продовжує Ірина.

До того ж, у всьому світі клінічні настанови не є обов’язковими. Вони можуть бути дуже авторитетними, рекомендуватись для використання міністерствами охорони здоров’я, але ніколи не затверджуються ними. Не є винятком існування декількох настанов з одного питання, розроблених різними авторитетними авторами. Було б дуже дивно, якби, скажімо, англійська настанова, необов’язкова для англійців, раптом стала обов’язковою для українців. До того ж, виходячи з положень законопроекту, вся відповідальність за наслідки такого лікування перекладалася на пацієнта. 

Але ж Конституцією та Законами України життя та здоров’я людини визнано найвищою соціальною цінністю.

Крім того, законопроектом Міністерства пропонувалося оплачувати тільки екстрену, первинну та паліативну медичну допомогу, але ми відстояли, щоб за рахунок державних коштів оплачувалися усі рівні медичної допомоги, передбачені Основами законодавства України про охорону здоров’я. Це, крім того, ще вторинна та високоспеціалізована медична допомога, а також медична реабілітація. У тому числі, оплаті підлягатимуть і пологи.

Щоб люди не хвилювалися, що з їхньою лікарнею не буде укладений договір і її не будуть фінансувати, ми передбачили повну заборону Національній службі здоров’я не укладати договори про медичне обслуговування за програмою медичних гарантій з лікувальними закладами, які подали заяву про укладення такого договору та надають медичні послуги, передбачені цією програмою. Таким чином, місцеві лікарні, районні лікарні повинні мати такий договір, і всі громадяни гарантовано одержать медичну допомогу у тих закладах, в яких звикли обслуговуватись.

Також, у цьому законопроекті ми чітко виписали і права пацієнтів. Це, зокрема, безоплатне отримання послуг з медичного обслуговування за програмою медичних гарантій. Це програма, яка буде визначати обсяг та перелік видів медичних послуг і лікарських засобів, за які буде платити повністю держава для кожного громадянина і ця програма буде затверджуватись разом з тарифами щороку в Державному бюджеті України. Також, передбачено, можливість вибору лікаря пацієнтом та те, що отримані медичні послуги та лікарські засоби мають бути належної якості, тощо.

Окрім роботи з членами Робочої групи в Комітеті, я весь тиждень працювала з представниками Міністерства охорони здоров’я. Ця робота була досить конструктивною і вже має свої позитивні результати.

“Зі свого боку я зробила все можливе, аби цей законопроект був проголосований. Тепер в Комітеті багато чого буде залежати від депутатів, які не брали участі в засіданнях Робочої групи. Чи підтримають вони всі ті напрацювання, які були зроблені членами Робочої групи?  Дуже хвилююсь, але сподіваюсь, що законопроект матиме шанс вийти в зал на голосування вже в цей четвер і реформа охорони здоров’я таки буде проголосована”, – зауважила Ірина Сисоєнко. 

Перейти до вмісту