Ви тут:
Захисник України Суспільство Україна 

Як діяти, коли працедавці відмовляються брати на роботу ветерана АТО без вагомих причин: поради юристів

Як діяти, коли працедавці відмовляються брати на роботу ветерана АТО без вагомих причин: поради юристів

Досить часто працедавці відмовляються брати на роботу ветерана АТО без вагомих причин. Як діяти, якщо порушується ваше право на пільгове працевлаштування?

Більше двох років Олексій Келецький провів на війні разом із «Чаєчкою», як він лагідно називав свій БТР. На ній він із товаришами вибиралися з-під обстрілів бойовиків, прикривали друзів під час виконання завдань і рятували поранених. «Чаєчка» служила вірою і правдою — жодного разу не підвела. Коли передавав бронемашину наступнику, напучував: «Ти ж бережи її! Якщо дбатимеш, то й сам з нею цілий будеш»

На рідній Тернопільщині повернувся до праці на невеличкому підприємстві, де працював до мобілізації інженером. Але там вже були нові порядки, нові люди… Витримав кілька тижнів і звільнився, почав шукати іншу роботу. Олексію лише 38 років. Але жодна з пропозицій його не влаштувала. «То через війну», — вважає чоловік. Він відвик від мирного життя з його напівтонами. Адже на передовій усе просто — чорне та біле, ворог та друг. І жодних тобі недомовок, підтекстів…

Чоловік і далі шукав місце в рідному краї. Якось зустрів побратима, якого він пораненого вивозив на своїй «Чайці» під обстрілом з-під Донецька. Той розповів, що зареєструвався в Центрі зайнятості і його направили на курси перекваліфікації. Після них влаштувався в сироварню. Хвалився, що опанував швейцарські технології.

Олексій послухав і теж подався до Тернопільського обласного центру зайнятості, аби йому допомогли підшукати роботу.

— Що ви вмієте? — привітно запитала працівник служби зайнятості.

— Я — інженер, а вмію… — зам’явся Олексій. Перед очами постала його «Чаєчка», — добре водити машину!

— Чудово, в нас якраз є вакансії водіїв. Подивіться, що вам підходить.

Так Олексій отримав роботу. Нині він перевозить вантажі у транспортній компанії. Його директор — також ветеран АТО, тож при знайомстві зайвого не запитував. Знає, що його чекає нова «Чайка», за кермом якої він почувається вільним. За вікном змінюються пейзажі, міста перебігають у села і навпаки, а на зупинках він нерідко зустрічає тих, хто знає, що таке повернутися з війни і знову рятувати своє життя — тільки вже не від ворога, а від самотності, зневіри і розчарування.

— Улюблена робота і сім’я — кращої реабілітації годі й шукати, — охоче розповідає Олексій Келецький усім, хто, повернувшись з АТО, не може знайти своє місце в мирному житті.

Проте не всім щастить так, як Олексію. Трапляється, що цивільні працедавці не хочуть брати на роботу колишніх бійців АТО.

— Досвід є, резюме гарне, та як почули, що я повернувся зі Сходу, — не беруть. І вже не вперше відмовили. На одному з підприємств, яке хизувалося тим, що відраховує частку з кожного замовлення на потреби АТО, я повідомив, що воював, начальник відділу кадрів сказала, що, на жаль, місце вже зайняте. Згодом дізнався, що директор рекомендував не брати ветеранів АТО на роботу, — скаржився демобілізований боєць АТО Анатолій.

На жаль, досить часто роботодавці відмовляються брати на роботу учасника АТО без вагомих причин. Щоправда, як зазначили у Державному центрі зайнятості, після ухвалення минулого року закону «Про внесення змін до статті 14 Закону України «Про зайнятість населення» деякі підприємці самі почали цікавитися прийняттям на роботу учасників бойових дій.

Це пов’язано з тим, що роботодавцям, які працевлаштують учасників АТО терміном не менше ніж на два роки, надається щомісячна компенсація витрат на загальне державне соціальне страхування в розмірі єдиного внеску. Цей же закон відносить учасників АТО до окремої пільгової категорії громадян, на яких поширюються квоти на працевлаштування, за умови, що їхня частка разом із іншими пільговиками на підприємстві становитиме 5%. Обов’язковою умовою для отримання пільг є перебування на обліку безробітних у Державній службі зайнятості.

Та попри таку законодавчу новацію, проблема працевлаштування залишається актуальною для багатьох ветеранів АТО.

Як захистити свої права на пільги та що робити тим, кому в роботі все ж відмовили?

Юрист ЮК «Центр Конфліктології і Права» Ігор Кравченко:

«Перше, що необхідно зробити, — дізнатися, чи є законною ця відмова. Ви маєте право зробити запит на підприємство щодо кількості пільговиків, які вже там працюють. Адже варто пам’ятати, що ваші привілеї чинні лише тоді, коли ви належите до пільгових 5%. Якщо ж виявиться, що ця квота підприємством повністю вичерпана, тоді учаснику АТО доведеться претендувати на вільну вакансію на загальних умовах.

Якщо ж квоти підприємства не використані, а підприємець необґрунтовано відмовляє вам у працевлаштуванні, ви можете звернутися до Державної служби з питань праці. Як правило, цей орган досить швидко реагує на такі звернення громадян».

Голова громадської організації «Юридична сотня» Леся Василенко:

«У разі невиконання роботодавцем протягом року квоти для працевлаштування громадян відповідно до ст. 53 ЗУ «Про зайнятість населення» з нього стягується штраф за кожну необґрунтовану відмову в працевлаштуванні таких осіб у межах відповідної квоти у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення. Але варто врахувати, що дія закону поширюється не на всі державні підприємства, а лише на ті, штат яких налічує понад 20 осіб.

Інша річ, коли підприємства, які візуально здаються великими, можуть юридично становити кілька осіб. Решта працівників можуть працювати за договором або на інших умовах, наприклад, щоб зменшити кількість податків, яке підприємство має сплатити за кожного працівника тощо. Тоді ви можете просто повідомити, що плануєте звернутися до відповідних контролюючих служб, і після цього, навіть якщо ви й самі передумаєте влаштовуватися на це підприємство на роботу, роботодавець вже подумає, перш ніж відмовити іншим учасникам АТО у працевлаштуванні».

Начальник відділу організації сприяння працевлаштуванню Тернопільського обласного центру зайнятості Валентина Нікуліна:

«Проблема полягає ще й у тому, що, повернувшись з війни, не кожен ветеран готовий боротися за своє право на пільги з працевлаштування. Часто доводиться чути від бійців, що вони не хочуть «нав’язуватися», коли ними відверто нехтують. Найкращий спосіб отримати роботу і не чути відмов від роботодавців — шукати роботу, яку пропонують підприємці — учасники АТО, або шукати вакансії, створені саме для ветеранів. Ефективним інструментом для пошуку нової роботи є перекваліфікація та здобуття професійно-технічної освіти.

За направленням служби зайнятості кожен звільнений військовий може пройти професійне навчання. Це особливо важливо для тих безробітних, які не мають вищої або професійно-технічної освіти чи просто бажають працювати в іншій галузі. Також протягом останніх років дедалі більше учасників АТО звертаються за одноразовою грошовою допомогою для відкриття власної справи. А це не лише робота для конкретного бійця, а й створення нових місць для інших ветеранів АТО».

Не менш ефективним способом знайти роботу за власним смаком є соціальні мережі

Це сучасна тенденція з пошуку вакансій. У багатьох містах України намагаються допомогти колишнім військовим працевлаштуватися, створюють групи в соцмережах — своєрідні платформи для пошуку та пропозицій роботи учасникам АТО. Це, приміром, народна платформа «Робота після АТО. Вакансії» та багато інших.

У таких групах вакансій для учасників АТО безліч, адже дописувачі звертаються туди, аби допомогти їм працевлаштуватися. Найбільше пропозицій для тих, хто не шукає вузькоспеціалізовану роботу, що вимагає вищої освіти, — для водіїв транспорту, приміром, чи для охоронців. Менше вакансій для інших професій, але вони є.

 Ольга МОСЬОНДЗ (Народна армія)

Читайте також