Ви тут:
Суспільство 

Подих Весни та книжковий світ Департаменту

Подих Весни та книжковий світ Департаменту

eb21bbb01f2f27c4b89e059ac2faa09b1450987036

Весняна крапля падає з небес,

І посмішкою сяє в верховітті,

Чека природа магії чудес

І пуп’янки розв’язує в суцвіттях.

Вербові котики вовтузяться в лозі,

І шелестять сережками на вітрі,

Вже скоро бусол на одній нозі

Злякає жабенят на водяній палітрі.

Відстугоніла промерзла земля, заспокоїлась злюща завійниця. Вляглись шалені заметілі, обезсиліла хуртовина вклалася спати у шатах лісового царства. Лапатий сніговій та сиза хурделиця змінилися першим холодним дощем. Розпатлане, мов з похмілля, заспане і якесь розгублене сонце, витрушує із нічної торбини нечіткі тіні на останні чорні сніги, що рваними ранами проступають на відталій землі. Ось-ось Весна гляне у вічі першими синьоокими пролісками, защебече дзвінкоголосим птаством. У дзеркалі озер відобразяться ключі перелітних гусей та качок. Надвечір вони сторожко опускатимуться на іще холодне плесо, радісно про щось шепотітимуть, бовтатимуть лапками у воді, занурюючи голови під торішній очерет, намагаючись знайти поживу. А потім позасинають, стомлені денним перельотом: їм насниться тепле літо…

Весна – це воскресіння та відродження життєдайної сили сонця. Могутній бог Перун поцілунком вітру розбудив рум’янощоку красуню Весну. Пухкі перини дощових хмаринок – це небесні колодязі і ріки, тому Перун важким молотом звільнив водяні потоки від крижаних кайданів зими. І незабаром вони повернуть землі родючість, вкриваючи її плечі буйною зеленню, подарує їй сарафан із різнобарвних квітів. А потім ангели створюють дощі (от мрійники), вони веселкою сходять із неба, щоб набрати з озер, річок та морів води в сито і, переносячи її, проливають на землю.

Модниці-верби починають одягати вишукані сережки. У сріблястих хутрових накидках вони піднімаються до лазурного неба, немов виконують магічний ритуал поклоніння вищим силам. Вітерець ліниво перебирає і гладить оті пухнасті сережки, а настирні джмелі зариваються в них і тоді сережки безупинно дзвенять – пишуть поему весни. Розтопленим золотом сяють незвичні квіти калюжниці. Кожен листочок вишуканої чашечки здається викуваним з тонесеньких пластинок дорогоцінного металу. Весняний килим гаптують бузкові, білі, жовті, фіолетові квіти шафрану. Розбишакуватий молодий вітерець, п’ючи на повні груди свіже, настояне на бруньках берези повітря, шалено тріпоче білими голівками анемони, пестить запашні квіточки нарцисів.

292411969

Бог Перун здається на милість Жінки, Зорі-Зоряниці, і все відбувається в природі за законами Всесвіту. Весна приходить за Зимою. Скоріш за все не приходить, а солодко позіхаючи, мрійливо мружить заколисані віхолою блакитні барвінкові очі прокидається, доторком березневої душі відчуває, що уже дзюрчать багатоголосими прохолодними джерельними струмками талі води. Жінка, Мати, Весна – це ті символи, які пов’язані з Вічністю. Жінка – берегиня людського роду, вона наповнює яскравими фарбами наші іноді сірі і прозаїчні будні, спонукає чоловіків до шляхетних вчинків і добрих справ. Прилинув Березень, привів за руку Весну, а вона квітучою гілочкою уже стукає нам у вікна.

Агов, колеги, пробуджуйтесь, з весною Вас! Відкиньте негаразди в минуле, адже весна – це надія на краще.

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю з ентузіазмом та новими силами береться до роботи (чого і іншим державним службовцям бажаємо!). Особливо жіноча половина Департаменту, яку аж ніяк не можна назвати слабкою.

Наше управління інформації – це потужний енергійний заряд, який має космічну (іноді навіть магічну силу), адже керують там – ЖІНКИ! Працівники управління, як заведена пружина у невтомному механізмі – увесь час щось організовують, когось залучають і спонукають до роботи, проводять конкурси, презентації книжок та виставки. Заступник директора Департаменту – начальник управління інформації Вікторія Пилипенко, заступник начальника управління – начальник відділу комунікацій із ЗМІ Юлія Даценко, начальник відділу інформаційно-аналітичної роботи та видавничої справи Оксана Лісан протягом останнього часу провели презентації книг: «Журавлі -журавлики. Героїчні казки-легенди» до 95-річчя В.Малика, «Прости за все… Одинадцять сходинок у вічність» Л.Віцені, «Дорога в безсмертя: Дмитро Коряк» Н.Гринь, «Полтавець Короленко. Книга про борця» та ін. За цими заходами стоїть копітка праця і добре організована робота управління. Заступник голови-керівник апарату Микола Білокінь неодноразово наголошував на важливості таких заходів, акцентував увагу, що сам любить читати, і є палким прихильником книги, адже Книга відіграє величезну роль в житті кожної людини. Розмовляючи з людиною, ти можеш оцінити її рівень освіченості і як часто вона читає книжки. У неї багатший словниковий запас, милозвучніша мова. Навіть спілкування стає приємнішим.

Давньою українською мовою написані козацькі державні документи й хроніки, створена самобутня художня писемність епох – від Івана Вишенського до Григорія Сковороди. Українці мають свою могутню класичну літературу, визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника.

Культура і мова об’єднані в царині духовних цінностей кожної людини і всього суспільства. Мовна культура як складова культури і як одна з її форм – це перша ознака культури людини, що нині є особливо значущим і актуальним. Національна мова допомагає молодій державі в нелегкій справі духовного відродження української нації.

Микола Білокінь восени на конкурсі «Краща книга Полтавщини» зауважив, що видаються соціально значущі книги авторів області в результаті конкурсного відбору консультативно-дорадчим органом при Полтавській обласній державній адміністрації — Експертною радою з випуску соціально значущих книг місцевих авторів та відповідно до Положення про підготовку та реалізацію Плану випуску соціально значущих видань, затвердженого розпорядженням голови Полтавської обласної ради від 03.11.2011 № 195.

Очільник області Валерій Головко на засіданні Експертної ради зазначав, що найважливіше призначення книги – зберігати знання, накопичені віками, і передати їх наступним поколінням. Завдяки цьому став можливий стрімкий прогрес людства  в останні століття в галузі науки. Більшість наукових відкриттів робиться на основі раніше накопиченої й систематизованої інформації, результатах дослідів з усіх куточків світу. Знання, отримані із книг, дозволяють нам рухатися вперед. Книзі ми завдячуємо тим, що й сьогодні можемо насолоджуватися шедеврами давньої літератури. Голова Полтавської ОДА Валерій Головко, який очолює Експертну раду, підкреслив, що головним критерієм відбору книг є тема державності, єдності та героїзму українського народу.

Всього у лютому 2017 року на розгляд Експертної ради було подано 36 видавничих проектів. Зокрема: історико – краєзнавчі видання — 14; видання національно — патріотичного спрямування — 7; видання для дітей та юнацтва — 4; художня література — 4; художня література (поезія) — 4; наукова та науково-популярна література — 1; мистецтво, образотворчі видання — 1; довідкові та інформаційні видання — 1. Згідно Положення не приймалися заявки і пропозиції на випуск навчальної літератури (підручників, навчальних посібників) та періодичних видань.

Експертна рада оцінила зміст та фаховий рівень поданих видань, визначила їх відповідність критеріям соціальної значущості. З урахуванням висновків, зауважень та рекомендацій членів Експертної ради, після здійснення остаточних економічних обрахунків, Департамент подає проект Плану випуску соціально значущих видань, що видаються за рахунок бюджетних коштів, на погодження постійними профільними комісіями обласної ради.

Одним із особливих видавничих проектів, які увійшли до Плану випуску соціально значущих видань у 2016 році у рамках реалізації регіональної Комплексної програми комунікацій влади з громадськістю та розвитку інформаційної сфери, був збірник вокально-інструментальних творів Олексія Чухрая «Сонечко любові». Книга видана, презентація – попереду.

Викладач Полтавського музичного училища ім. М. В. Лисенка Олексій Чухрай — знакова постать не лише на Полтавщині. Він — знаний в Україні композитор, заслужений діяч мистецтв України, член Національної спілки композиторів України, член попечительської ради програми «Нові імена» Українського фонду культури, керівник ансамблю народної музики «Карусель» (лауреат багатьох міжнародних фестивалів), володар Гран-прі у номінації «Композитор» Міжнародного фестивалю «Світ музики» в Італії, лауреат Міжнародного відкритого рейтингу популярності «Золота фортуна», лауреат літературно — мистецьких премій ім. П. Артеменка, Панаса Мирного, Д. Луценка. Написані ним пісні мають могутню силу народних як за популярністю, так і за мелодійністю, щирістю, мудрою простотою. Митець переконаний, що музика, пісня, у першу чергу народна, формує й згуртовує націю. У збірнику «Сонечко любові» якнайширше представлена творчість митця. З неї він постає примітною постаттю серед сучасних майстрів музики, вирізняється неабияким даром мелодиста.

Для кожного письменника, який подає свою книжку на Експерту раду – це спосіб передачі досвіду, вираження власних почуттів, сюжетів із життя, особистих драм, історичних подій.

За допомогою книжок наших місцевих авторів ми йдемо крок-у-крок із історією, читаємо про гетьманів, про патріотів України, пишаємось борцями за справедливість, роняємо сльозу за тих знедолених, яких полонила історія. Коли читаєш історичні нариси та монографії В.Ревегука, то здається, що саме ти є учасником подій 20-30- років минулого століття, коли виборювалась незалежність нашої держави

Віктор Ревегук, який є автором більше 200 наукових праць, опрацьовує величезну кількість джерел: архівних, наукових статей, монографій, епістолярну спадщину, мемуарну, науково-публіцистичну й белетристичну літературу. За можливості він спілкується зі свідками історичних подій, доповнюючи їхніми спогадами архівно-документальні дані. Творчий доробок полтавського науковця адресований не тільки студентсько-учнівській чи викладацькій аудиторії, а й усім небайдужим до історії рідного краю та боротьби українського народу за державну незалежність, усім, хто прагне отримувати знання не лише за старими академічними підручниками.

Читаєш, смакуєш кожне слово, розкладаєш на полички думку автора, а потім складаєш в одне, так краще розуміється. О! Ці змішані відчуття, коли дочитуєш чергову книгу. Водночас відчуваєш насолоду і жаль.

Ти ж разом з героями переживав кожну подію, описану автором, і це все закінчилося! Але відразу береш в руки нову книжку і поринаєш в інший світ. Люблю читати. Книга відіграє величезну роль в житті кожної людини. Розмовляючи з людиною, ти можеш оцінити її рівень освіченості і як часто вона читає книжки. У неї багатший словниковий запас, милозвучніша мова. Навіть спілкування стає приємнішим.

Колеги, відірвіть очі від комп’ютера, завершуйте свої звіти та графіки, хоч на мить киньте планування і відкладіть на потім контрольні документи (але ненадовго). Знайдіть на полиці улюблену книжку, перечитайте її, згадайте як ви колись вперше взяли оцей скарб у руки і відкрили для себе таємничість книжок Миколи Трублаїні, Всеволода Нестайка. І нехай вам 30, 40 чи 50 років, а пригоди «Тореадорів з Васюківки», «Чарівні окуляри», «П’ятірку з хвостиком» перечитати завжди приємно, адже ти поринаєш у наймиліший світ – світ дитинства. Посміхніться, читаючи веселу і дотепну повість Нестайка, яка розповідає про вірну хлоп’ячу дружбу, про фантазії, мрії, витівки двох хлопців — Яви та Павлуші, які мають добрі серця й у вирішальні, відповідальні хвилини виявляють свою доброту, милосердя і навіть сміливість. У наш такий складний, відповідальний і електронний час, коли світ крутиться із шаленою атомною швидкістю потрібно знаходити хвилинки для гумору, а іноді просто посмішки.

vinok_04

Або візьміть книжку нашого сучасника Андрія Кокотюхи «Вогняна зима», про події зими 2013-2014 років, які змінили життя країни та життя кожного українця. В історії нашої держави вони залишаться як Революція Гідності. Це складна мозаїка емоцій, що вирували на Майдані та Маріїнському парку. Книжка пахне димом палаючих шин і обпікає вогнем очей, з її сторінок чути грюкіт бруківки і скажений ритм серцебиття. Вона кипить пристрастями. Тут люблять, борються і страждають по-справжньому. Тільки так міг перемогти Майдан. Тільки так зможе народитися нова Україна.

Директор Департаменту Вадим Штефан на кожній презентації нової книжки говорить про те, що спілкування з книгою допомагає людині розвиватися та вдосконалюватися. Адже для того, щоб зрозуміти зміст, який автор прагне донести до читача, треба читати вдумливо, уважно, підключати свій власний досвід, вміти аналізувати інформацію. І якщо читачеві це вдається, то перед ним розкривається цілий світ цікавих подій, глибоких душевних переживань, інтелектуальних відкриттів.

У всі часи до книги ставилися як до святині. Колись, ще до винайдення технології друку, книги переписувалися вручну, а їхні обкладинки оздоблювалися позолотою і дорогоцінним камінням. Книгою книг по праву вважається Біблія – давня і вічна скарбниця людської мудрості на всі випадки життя, що дійшла до нас крізь непросту історію двох тисячоліть. Викладені в ній принципи життя актуальні й сьогодні.

Книга, написана багато століть назад, допомагає нам пізнати світогляд і мислення наших далеких предків, розкриваючи тим самим секрети людської сутності. Завдяки книгам ми можемо прослідкувати еволюцію світогляду людини, суспільного устрою, етичних норм.  Книги зберігають всю відому історію нашого існування на Землі.

На презентації книжки Віктора Ревегука «Полтавщина. Протибільшовицький рух опору 20-30-х років ХХ століття», Микола Білокінь підкреслив, що сьогодні книга дещо втрачає свої позиції по відношенню до інших високотехнологічних засобів комунікації. Електронні книжки, які можна знайти в Інтернеті, значно полегшують і прискорюють доступ до потрібної людині інформації. Але прихильників читання традиційних книжок завжди буде багато, адже спілкування з друкованою книгою викликає особливе відчуття, ніби спілкуєшся з живою людиною. Якщо замислитися, навіщо люди читають книги, то відповідь буде така – заради нових знань. Пізнавальні книжки, енциклопедії, підручники ми використовуємо для того, аби вивчати різні явища нашого світу, а художні твори дарують нам нові враження та можливість побачити та відчути світогляд інших людей. Якби не було книжок, у яких збережені наукові відкриття та практичні вміння багатьох сотень поколінь людей, то став би неможливим розвиток різних корисних технологій.

Завдяки книзі ми маємо можливість доторкнутися до розмаїття людського життя. Ми можемо прослідкувати свою українську історію, зробити висновки з минулих досягнень людства та його трагедій. Ми можемо ознайомитися з думками людей різних епох про важливі для нас явища та проблеми.

Книга супроводжує людину протягом усього життя: перші книги — альбоми казок, розмальованки, перші дитячі вірші. Ми полюбили їх, а через них почали звертатися до інших книг. Книги — наші вірні порадники, вони вчать нас мислити, відкривають нам невідоме. А тому роль книги в житті людини дуже велика: своїй грамотності, освіченості ми зобов’язані книзі. Вона вчить нас бути чесними, працьовитими, любити свій край, поважати людей.

Так от, шановні колеги, саме жінки нашого управління інформації допомагають Вам розширити свій кругозір у книжковому світі, вибрати новеньку цікавинку в інформаційному просторі. І керівництво управління, і головні спеціалісти Олійник Ю.В., Олефіренко Т.О., завжди нададуть конструктивну допомогу творчим особистостям області, які бажають видати свою книжку, порадять, розкажуть як подаються документи на Експертну раду. Так, в управлінні 90 відсотків жінок, це – факт. Лише Дворянов В.П. та Циганенко С.Ю. представляють чоловічу половинку. Але їм двом (хоч вони і в меншості) аж ніяк не страшно у такому чудовому жіночому царстві, хлопці надійно захищені безмежною любов’ю від зовнішніх подразників. А в час безвиході вони завжди отримають допомогу – жінки підставлять свої тендітні і ніжні, але таке міцні, надійні плечі. Адже все найдорожче і найсвітліше, що є у нашому житті – Весна, Радість, Щастя, Надія, Кохання, повязане з Жінкою – берегинею роду людського. Посміхніться!

Друзі! З Весною Вас. Погляньте у вікно.

Пухнасті вербові котики манять спокусливими поглядами у ніжні обійми, тріпочуть кошлатими спідничками на прохолодному вітрі. Зовсім скоро фарбами Рафаеля лелеки будуть вимальовувати прозору височінь квітневого неба, розкриваючи крила шаленіючому біло-пінному цвітінню яблунь. Делікатні, витончені тюльпани освідчаться в коханні білим конваліям, які тихими горлицями воркуватимуть біля цих високих гордих красенів. Уявіть (бо час летить надзвичайно швидко) – сором’язливі гіацинти, підслухавши їхню сповідь, сумно зітхають та безпорадно розводять руками-листками і туляться духмяними суцвіттями до барвінкового плеча.

leleky_vidl

У розпушених кетягах білої акації виграють на чарівних флейтах та виспівують голосисті солов’ї. Заколисані грою на цих чудових музичних інструментах, затамували подих нічні фіалки. Яскраві жовто – сяйні розкудлані голівки кульбабок підставляють залежані боки розпеченому сонцю, яке ніжиться у долонях оксамитового травня. В такі хвилини сонце схоже на тільки що вилуплене курчатко: таке ж яскраве і цікаве – скрізь йому треба встигнути, все побачити, звернути на себе увагу.

Воно по-котячому мружить хитрющі очиська, як козарлюга біля шинкарки підморгує і хвацько підкручує руді вуса, задерикувато водить кирпатим носом. І розквітає посмішкою, від душі сміється. Вбирається у лілове плаття пахучий бузок. Спочиває ошатна травнева ніч. Тільки дружно кумкають жаби, лаються із неслухняними пуголовками, сваряться з ними, бідкаються, вкладаючи малюків спати. Ще дрімають сади, підсвічені таємничими росами, а вишня губить пелюстки над водою.

Тетяна Хоменко

Читайте також