Ви тут:
Прес-релізи 

ЩОДО ПОРЯДКУ СПЛАТИ ЄДИНОГО ВНЕСКУ ПІД ЧАС ВИВЕДЕННЯ НЕПЛАТЕЖЕСПРОМОЖНИХ БАНКІВ З РИНКУ І ЛІКВІДАЦІЇ БАНКІВ

ЩОДО ПОРЯДКУ СПЛАТИ ЄДИНОГО ВНЕСКУ ПІД ЧАС ВИВЕДЕННЯ НЕПЛАТЕЖЕСПРОМОЖНИХ БАНКІВ З РИНКУ І ЛІКВІДАЦІЇ БАНКІВ

Державна фіскальна служба України листом від 30.11.2016 № 38227/7/99- 99-13-02-01-17 надала роз’яснення щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) під час проведення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до п. 2 ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Платники єдиного внеску зобов’язані сплачувати єдиний внесок. нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місися, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (абзац перший частини восьмої ст. 9 Закону № 2464). Разом з тим єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунка (частина сьома статті 9 Закону № 2464). Згідно з частиною дванадцятою статті 9 Закону №2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно ВІД фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями зі сплати єдиного внеску зобов’язань зі сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами; зобов’язання зі сплати єдиною внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплат заробітної плати (доходу).

Частиною шостою статті 25 Закону № 2464 визначено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. Цей механізм зарахування забезпечує рівність платників у питаннях додержання платіжної дисципліни та відповідальності у разі її порушення. Тільки такий порядок зарахування забезпечує рівність застрахованих осіб у частині зарахування періодів роботи до страхового стажу, якщо страхувальник мас борги зі сплати єдиного внеску. Отже, до страхового стажу включаються періоди роботи по мірі сплати боргів у чіткому календарному порядку їх виникнення. Іншого порядку зарахування платежів законодавством не передбачено. Суми єдиного внеску, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом №2464, обчислені органом доходів і зборів увипадках, передбачених Законом №2464, є недоїмкою (пункт б частини першої статті 1 Закону №2464).

До платників, які не виконали визначені Законом № 2464 обов’язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення. Відповідно до частини сьомої статті 25 Закону № 2464 сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема у разі укладення з платником єдиного внеску мирової угоди відповідно до вимог Закону України від 14 травня 1992 року № 2343- ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – Закон № 2343), крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до цього Закону несуть зобов’язання із сплати єдиного внеску. Слід зауважити, що дія Закону № 2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія ж інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить Закону № 2464 (абзац п’ятий частини другої статті 2 Закону № 2464). Згідно з частиною восьмою статті 36 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі – Закон № 4452) дія Закону № 2343 на банки не поширюється, тому під час виведення процедури неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків пріоритетними будуть норми спеціального законодавства, зокрема Закону № 4452. Законом № 4452 встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків (частина перша статті 1 Закону № 4452). Абзацом першим частини першої статті 36 Закону № 4452 визначено, що з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку. Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Відповідно до пункту 3 частини п’ятої статті 36 Закону № 4452 під час тимчасової адміністрації, зокрема, не здійснюється нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), а також зобов’язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов’язань банку. Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 36 Закону № 1452 обмеження, встановлене пунктом І частини п’ятої цієї статті, не поширюється на зобов’язання банку, зокрема щодо виплати заробітної плата, авторськоївинагороди, відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю і працівників банку. Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банка кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку (частина п ‘ я т а статті 45 Закону № 4452). Заборгованість (недоїмка) зі сплати єдиного внеску, яка існувала на дату початку процедури ліквідації банку, підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів у разі заявлення кредитором відповідної вимоги в порядку, визначеному чинним законодавством. Частішого восьмою статті 25 Закону № 2464 визначено, що у разі ліквідації юридичної особи – платника єдиного внеску або втрати платником з інших причин статусу платника єдиного внеску сума недоїмки сплачується за рахунок коштів та іншого майна платника. У такому разі відповідальними за погашення недоїмки є, зокрема, ліквідаційна комісія – щодо юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується. З дня початку процедури ліквідації банку настають наслідки, передбачені частиною другою статті 46 Закону № 4452. Так, згідно з пунктом 3 частини другої статті 46 Закону № 4452 з дня початку процедури ліквідації банку строк виконання всіх грошових зобов’язань банку та зобов’язання щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) вважається таким, що настав.

Під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов’язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Вимоги за зобов’язаннями банку із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред’являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 Закону № 4452 (частина третя статті 46 Закону № 4452), Оскільки вимоги кредиторів, у разі заявлення кредитором відповідної вимоги в порядку, визначеному чинним законодавством, задовольняються за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку (частина перша статті 52 Закону № 4452), то суми, що надходять під платника єдиного внеску після заявлення кредиторських вимог, зараховуються в рахунок поточних платежів.

Перейти до вмісту